Конкурс визначив кращих

Хмельницький обласний літературний музей спільно з обласною організацією Національної спілки письменників України підбили підсумки обласного молодіжного літературного конкурсу, присвяченого 100-річчю з дня народження Герася Соколенка.

На церемонію оголошення його переможців були запрошені ті учасники конкурсу, творчість яких журі відзначило як кращу.

Голова журі конкурсу поетеса Ольга Ткач підбила загальні підсумки конкурсу, відзначила основні досягнення молодих літераторів. Директор літературного музею письменник Василь Горбатюк вручив переможцям конкурсу грамоти відділу молоді та спорту обласної держадміністрації, який виступав співучасником конкурсу.

Отже, переможцями обласного молодіжного літературного конкурсу, присвяченого 100-річчю з дня народження Герася Соколенка, стали:

 

Поезія, вікова група 15-20 років

І місце — Дарина Янчук

ІІ місце — Анжеліка Старицька 

ІІІ місце — Валерія Фещук , Аліна Чечіна 

 

Поезія, вікова група 21-35 років

І місце — Оксана Семенюк

ІІ місце — Вікторія Оліщук

ІІІ місце — Оксана Ткачук, Руслана Ставнічук, Леся Приліпко-Руснак

 

Проза, вікова група15-20 років

І пісце — Ірина Білик

ІІ місце — Ганна Сус 

ІІІ місце — Анна Мартиросян, Дмитро Алабугін

 

Проза,  вікова група 21-35 років

1 місце — не присуджено нікому

ІІ місце — Вікторія Оліщук, Олена Гончарук

ІІІ місце — Марія Дишкант, Катерина Холод

 

Особливі відзнаки в номінації «Гумор» здобули Валентина Особлюк  і Ганна Сус.

Журі також відзначило перспективність творчості Ганни Помаранської, Анастасії Підганюк, Марини Ількової, Мар’яни Христик.

Продовженням заходу став творчий семінар, на якому учасники конкурсу прочитали свої твори, почули судження про них письменників – членів журі, а також своїх ровесників.

Розширений семінар літературної молоді Хмельниччини заплановано провести в серпні. До участі в ньому запрошуються учасники щойно завершеного молодіжного конкурсу, а також усі юнаки та дівчата, які пробують свої сили в літературі.


«А сотню вже зустріли небеса…»

20 лютого, в день, коли вся Україна вшановувала тих, хто залишив своє життя на Майдані, в Хмельницькому обласному літературному музеї відбувся літературний вечір пам’яті «А сотню вже зустріли небеса». Перед тим, як послухати твори поетів, що писалися у ті неспокійні дні, присутні учні 8-В класу Хмельницького ліцею № 17 та літератори зібралися біля одного із експозиційних комплексів музею, який присвячений тим кривавим подіям і має досить символічну назву «Герої не вмирають… Вони живуть у Пам’яті, у Слові». Директор установи Василь Горбатюк розповів про твори представлених в експозиції письменників, присвячені подіям на Мадані.

Згодом присутні перейшли в інший зал, де під палахкотіння свічки хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих на Майдані.

Аби ще раз нагадати про події 2014-го, було продемонстровано відео «Небесна сотня. Хронологія подій 20 лютого 2014 р.», дивлячись яке кожен з присутніх знову і знову переживав той страшний день.

 Після цього слово взяли письменники, члени обласної організації НСПУ Неоніла Яніцька та Ростислав Балема. Їх філософсько-патріотична лірика дала можливість відчути, що творилося в серці авторів, коли вони писали до болю глибокі рядки.

Не ридайте за нами, благаємо вас, не тужіте!..

Нам не згоїть серця тихий сум поминальних пісень.

Обіцяйте лише, що ми зможем за вас порадіти,

Й не зведуться на прах наш Майдан і останній наш день.

(Ростислав Балема).

Присутні переглянули відео, яке викликало сльози у кожного, – «Діти Небесної Сотні. Слова тих, чиї батьки загинули на Майдані». З екрану до присутніх учнів зверталися їхні однолітки, які назавжди втратили своїх батьків, які, як сказав один із дітей: «Віддали дуже багато, віддали найріднішу людину…»

Журналістка Станіслава Старостіна видала книгу «Увійшли у безсмертя. Книга пам’яті Героїв Небесної Сотні і воїнів АТО Хмельниччини», яка написана із розповідей і спогадів рідних загиблих, бойових побратимів, друзів. Саме це видання авторка представила присутнім та розповіла про кожного Героя із нашого краю.

А завершився літературний вечір пам’яті піснею-закликом «Прокидайся», яка наче світлий промінь спалахнула серед захмареного неба, давши заклик до боротьби за волю України, надію на те, що все у нас буде добре.  

 

 


“ЗОЗУЛЬЧИНІ ЧЕРЕВИЧКИ ” ГАЛИНИ ПАНЧУК

18 лютого в нашому музеї відбулася презентація книги Галини Панчук «Зозульчині черевички», яка надрукована за кошти, передбачені Програмою підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у м. Хмельницький за сприяння Хмельницької міської ради. 

На презентації були присутні учні 3-Б класу Хмельницького колегіуму ім. В. Козубняка з класним керівником І. В. Козубняк та батьками учнів.

На заході учні брали активну участь в обговорені книги, читали вірші, досліджували сторінки життя письменниці. Під піднесеними враженнями у дітей виникло бажання створити книгу поезій Г. Панчук зі своїм художнім оформленням та популяризувати її серед учнів своєї школи. 


Присутні отримали масу задоволення та позитивних вражень!!!


ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОМАНУ «ВИГНАНІ З РАЮ» В. ГОРБАТЮКА ВЖЕ ВІДБУЛАСЬ!!!!

30 січня у Хмельницькому обласному літературному музеї вперше відбулося знайомство учнів Хмельницького спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки, членів Національної спілки письменників України, Хмельницького обласного осередку Спілки поляків України, працівників бібліотек та шанувальників творчості В. Горбатюка з довгоочікуваною книгою «Вигнані з Раю».

Роман В. Горбатюка охоплює події від ХІХ століття до нашого часу. Саме на історично-ментальній пам’яті та пориві почуттів, крізь призму дослідження родинних коренів Бжевських автор у романі «Вигнані з Раю» представляє усі найколоритніші особливості художньо-документальної прози, які пов’язані із репресіями проти польського та українського населення села Гнатівці на Поділлі та в Україні загалом у ході чекістської операції проти так званої ПОВ.

У своєму творі автор не вдається до надмірного дидактизму, тобто змалювання історичних подій, або виокремлення певної родини, з метою наукового вивчення, а шукає таких форм подачі матеріалу (нерідко запозичуючи їх із жанрової літератури – детективу, пригодницького роману), які б утримували оптимальний баланс між серйозним змістом і цікавою, а головне – правдоподібною захопливою розповіддю.

Своєрідну атмосферу на заході доповнив музичний супровід студентів  Хмельницького музичного коледжу ім.  В. Заремби Д. Чорного, О. Батрун, Д. Сікори, які виконали твори польського композитора Ф. Шопена.

На презентації вирували почуття, дискусії, активне обговорення, яке не залишило байдужим нікого.


ЯКІВ ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ – ОРЕЛ – ГЕРОЙ – ПОВСТАНЕЦЬ

Гальчевський Яків.jpg

У рамках святкування 125-річчя від дня народження Якова Васильовича Гальчевського Хмельницький обласний літературний музей спільно з Управлінням молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації видали довідково-бібліографічний покажчик «Яків Гальчевський – Орел – Герой – Повстанець» присвячений цій непересічній постаті для популяризації особистості та можливості вивчення та дослідження маловідомих фактів з життя військового діяча, учасника повстанського руху в Україні, громадського діяча, вчителя, письменника.

На изображении может находиться: 1 человек, текст

Довідково-бібліографічне видання пропонує найповнішу нині джерельну базу і стосується творчості та життя Я. Гальчевського. Бібліографічні джерела систематизовані та представлені у  вигляді «Хронік життєвого і визвольного шляху», «Бібліографії праць Я. В. Гальчевського», та окреслення певних публіцистичних праць, надрукованих в періодичних виданнях і збірниках «Про Я. В. Гальчевського». Крім того видання вміщує інформацію про імена лауреатів премій. На особливу увагу заслуговує розділ «З посвятою героєві».

Народився Яків Васильович Гальчевський 22 жовтня 1894 року в с. Гута Літинська Літинського повіту (нині С. Малинівка Літинського району Вінницької області). У 1913 році закінчив учительську школу в с. Майдан Курилівський (нині Кам’янка Літинського р-ну), отримав призначення в школу с. Сахни Летичівського повіту. Наступного року призваний до царської армії. У 1915 р. закінчив Житомирську школу прапорщиків, бере участь у боях Першої світової війни, дослужився до офіцерського звання штабс-капітана. З 1918 року завідувач школи в с. Брусленів Літинського повіту. Наступного року активує свою підпільну повстанську діяльність у тилу. У 1922 році його оберають комендантом новоствореної Подільської повстанської групи. Особливого впливу його загони мають на містечка Літин, Летичів, Бар, Віньківці та інші населені пункти сучасної Вінницької та Хмельницької області. Проти Подільської повстанської групи отамана Гальчевського більшовики зосередили понад 50 тисяч бійців регулярної Червоної Армії. Загін зазнав серйозної поразки та перейшов польський кордон. Через кілька років Я. Гальчевський повертається в Україну та потрапляє у засідку. У 1925 році змінивши прізвище на Войнаровський, працює у контррозвідці Державного центру УНР з підготовки антибільшовицьких агентів, які посилалися до Радянської України, потаємно продовжує свою діяльність. Під псевдонімом Яків Правобережець друкується в українських часописах: газета «Діло», «Віснику», Дмитра Донцова. З 1939 командир батальону «Бронниця» 14-го полку. У Кракові 1941 року були видані його мемуари «Проти червоних окупантів». 22 березня 1943 року загинув у бою з підрозділом польських бойовиків АК в с. Переселовичі (Польща), похований у м. Губешів, його могина не збереглася.

 

Меморіальна плита на пам’ять про подільських козаків-повстанців. 2007 р.

 

Як зазначав сам Я. Гальчевський «Повстанчих отаманів цінують лише в часі боїв». На багато років його постать забулася, загубилася у в’юнкому вихорі часопростору…

Перша публікація про Я. Гальчевського була 15-21 листопада 1992 року у загальноукраїнському виданні (газета «Західна Україна», нарис Б. Теленька «Нескорене Поділля: легенда отамана Гальчевського»). Постать  отамана Орла набула значного резонансу та у 1995 році Хмельницькою республіканською організацією Української Республіканської партії засновано премію імені Якова Гальчевського «За сподвижництво у державотворенні».

Досить часто постать Я. Гальчевського присутня в якості літературного героя у творчості  письменників-подолян. У поемі М. Стрельбицького звучать рядки:

«…Але ж було: Гальчевського орли

Звідсіль довсюд летіли, досягали,

його самого лиш Орлом взивали,

ні долів, ні судьби не прокляли…»

Крім того, починаючи з шостої оповіді повісті-поеми А. Ненцінського «А за річкою – Руда » виринає постать Я. Гальчевського.

Ніхто не робив йому реклами і не співав діферамбів: ані уряд УНР, ні міністр військових справ не визнавали йому посмертно ранги генерала: ніхто не називає його вождем, не розповсюджує погрудь  та портретів. Але не зважаючи на це, «Слава його імені житиме вічно в серцях хоробрих, мовчазних і вірних»…

 

 

 

 

 

 

 

 


Поетичний круглий стіл

       

На поетичній ноті відбулась зустріч хмельницьких письменників – членів НСПУ. Перша у новому році. Традиційно – в обласному літературному музеї. Обов’язковою умовою були: веселий настрій, сонячний усміх, мудре і дотепне слово.

Поети Анатолій Ненцінський, Михайло Цимбалюк, Віталій Міхалевський, Ніна Шмурикова, Микола Мачківський, Неоніла Яніцька, Ольга Ткач, Ельвіра Молдован, Ростислав Балема, Йосип Осецький, Петро Савчук ділилися з колегами творчими набутками, а на підтвердження – читали найкращий вірш (насправді два-три), написані упродовж минулого року.

          Звучали поезії різної тематики: патріотичні твори, філософські, ліричні, гумористичні. Це саме та форма спілкування, коли слово, заряджене енергетикою автора, відлунює в серцях і душах однодумців, соратників по перу.

«Такий формат зустрічей з колективом НСПУ виправдав себе, тож вони проводитимуться і надалі» –  наголосив директор Хмельницького обласного літературного музею, письменник Василь Горбатюк.

 Назавжди запам’ятається творчий захід Ельвірі Молдован – голова обласної ОО  НСПУ Петро Маліш урочисто вручив їй спілчанський квиток.

Нинішній рік – ювілейний для хмельницьких письменників. У березні ОО НСПУ відзначатиме 40-й ювілей з часу заснування Спілки письменників.   

«Перша творча зустріч поетів – це заділ на весь рік, – зазначив у своєму виступі Петро Маліш. –  Нехай він буде багатим на приємні та радісні події, вагомі творчі здобутки, освячені справжнім Словом».

 


Літературний конкурс

Обласний літературний музей, обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки управління молоді і спорту обласної держадміністрації оголошують проведення в 2020 році

обласного молодіжного літературного конкурсу

імені Герася Соколенка (до 100-річчя з дня народження).

 

Мета конкурсу: виявлення і підтримка творчої літературної молоді на Хмельниччині, вшанування пам’яті молодого поета-повстанця Герася Соколенка.

До участі в конкурсі залучається молодь від 15 до 35 років.

Номінації: поезія, проза (оповідання, казки, повісті, романи), драматичні твори.

Твори для участі в конкурсі приймаються з 10 січня до 10 лютого 2020 р.

Оголошення підсумків конкурсу в обласному літературному музеї – 3 березня.

Літературні твори супроводжуються автобіографією учасника, фотографією.

Матеріали подаються на електронних і (або) паперових носіях на адресу: м. Хмельницький, вул. М. Грушевського, 68, обласний літературний музей, р. тел. (0382) 65-53-89, м. тел. 0982830344 (Людмила Миколаївна), e-mail: litmuzx@ukr.net


Невидимі ходять босими…

 

Це була незвичайно цікава презентація книжки. Відбулась вона у Хмельницькому обласному літературному музеї. Зібрала учнів НВК № 7, бібліотекарів, письменників. Здається, всі були глибоко вражені. Подивовані. Збентежені.

Такою несподіваною, дивовижною виявилася творчість молодої поетеси Оксани Скоц.

Її перша збірка поезій, презентована цього дня, називається «Невидимі».

 

«Невидимі ще часто ходять босими

По свіжоскошених травах-словах».

 

Це тільки маленька дещиця з цієї збірки. Своєрідної, оригінальної, цікавої. Вийшла вона у видавництві «Український письменник». Нарешті виданої, бо мала б побачити світ ще минулого року, після перемоги Оксани Скоц у Міжнародному літературному конкурсі «Гранослов» у номінації «Поезія» 2018 року. Але добре, що й тепер…

А перед цим у молодої вчительки зі Старокостянтинівського району, що на Хмельниччині, була перемога в обласному молодіжному літературному конкурсі, визнання під час участі у Всеукраїнському семінарі молодих, який проводить Національна спілка письменників України, третя премія літературного конкурсу «Смолоскип».

І ось, як ті невидимі, вона вийшла зі своєю творчістю на широкий читацький загал. Ну що ж, «невидимі приходять, коли їм заманеться». І хоч «невидимих майже ніхто не чує», тепер Оксана Скоц почута. Бо як би там не було, а «невидимі потребують людей».

Люди теж потребують «невидимих», тому що «невидимі вміють розширювати межі того, що є». І «невидимі»

«стали співати про те, що вода поглинає сушу:

одні читали книги,

інші слухали пісні,

інші говорили з невидимими,

інші пили воду,

інші будували кораблі,

інші ставали сушею,

інші дихали тишею,

невидимі ставали видимими,

видимі – невидимими».

 

Озвучити поезії Оксани Скоц допомогла голосом гітари студентка Хмельницького музичного коледжу імені Владислава Заремби Поліна Гігаурі.

Своїми враженнями від творчості дебютантки поділилися письменники – директор літературного музею Василь Горбатюк і Наталя Поліщук.

Щасливцям дісталися книжки Оксани Скоц з автографами. Бо це дуже цікаво й зворушливо – зостатись наодинці з поезіями Оксани. Та ще й перед цим прочитати не менш своєрідну передмову до збірки Катерини Девдери. Називається вона «Сестро, сестро».

Ось постскриптум із неї:

«Пам’ятаєш, як ми приміряли червоні сукенки в крамниці на Коперника?

Ми так довго були невидимими. Нам так незвично було підбирати одяг і слова, щоб вийти нарешті в люди. Але настає час, сестро, настає час. У кожної з нас – власний неповторний відтінок червоного. Тобі пасує кармін і бордовий. Мені – яскраво-кораловий.

Носімо свої кольори  безстрашно і гордо.

Говори.

Одягни цю присутність у музику».

 


ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ВЕЧІР «ЦЯ ОСІНЬ НАС ЗМІНИЛА..» ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

У стінах Хмельницького обласного літературного музею відбувся літературно-мистецький вечір у поєднанні музики та слова.

В рамках заходу Станіслава  Старостіна презентувала книги «Увійшли у безсмертя» (2 томи), «Ти герой України».

Авторка зробила неймовірний подвиг – вона з уст рідних загиблих, бойових побратимів, друзів прожила найстрашніші та рокові моменти з життя наших захисників.

У своїй першій книзі С. Старостіна згадала та описала всіх, хто зробив свій героїчний подвиг і став  мужнім захисником Донецького аеропорту, друга книга присвячена гірким сторінкам історії та запеклим боям за визволення Слов’янська, Краматорська, Дебальцеве. Про справжніх Лицарів  Української Армії, які отримали нагороди за певні заслуги під час виконання військових завдань розповідається у третій книзі.

Під час презентації Станіслава Людвігівна розповідала досить проникливі історії з життя наших подільських «Кіборгів» – Івана Зубкова, Василя Григор’єва із Деражнянщини, Валерія Лізвінського, Руслана Коношенка з м. Кам’янця-Подільського, Ігора Білика з м. Старокостянтинова, Руслана Присяжнюка з Летичівського району, Олександра Цисара з Хмельницького.

Мистецько-патріотичну композицію на заході представили –  студентсько-аматорський театр ХНУ «Глорія» та їх керівник Таїсія Коваль.  З уст студентів звучали пісні, вірші-присвяти нашим загиблим воїнам. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять про нашого земляка – капітана Збройних сил України Сергія Дмитровича Саліпу. Крім того, всіх присутніх об’єднала символічна молитва за кожного воїна, який перебуває на передовій.

На заході були присутні студенти Хмельницького національного університету, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, письменники, журналісти та бібліотекарі, які мали можливість доторкнутися до тих піднесених почуттів, що вирували на заході.


“Світло на дні бліндажа”

21 листопада вся Україна відзначає велике свято для кожного з нас – День Гідності та Свободи. В рамках цього свята в Хмельницькому обласному літературному музеї  відбулася презентація книги Олени Іськової-Миклащук «Світло на дні бліндажа».

Ця збірка є втіленням роздумів та переживань тендітної, маленької жінки з великим, мужнім серцем, які вилилися з душі в поезію.

Книга складається з семи розділів, що уособлюють різні стани та етапи душі поетеси.  Олена Володимирівна у своїх творах виступає як жінка-патріот («Час будувати криївки», «Через Голгофу шлях проліг до волі», «Я просто беру автомат»), жінка-воїн («Полиново», ), жінка-мати («Колискова для сина», «Донечці»), жінка-кохана («Не обіцяй вернутися живим», «А може назад вже не треба»), крім того присутні образи дитини-доні («Лист Святому Миколаю», «Мій тато – Герой»), а головне Воїна в різних іпостасях (Воїна-коханого чоловіка, Воїна-батька, Воїна-сина).

Презентація книги мала досить напружений, хвилюючий характер, оскільки тематика віршів авторки досить близька для кожного присутнього.

Незабутні враження на студентів Хмельницького політехнічного коледжу НУ «Львівська політехніка» справили коментування кожного свого написаного твору, та особливості декламування, що ще раз підкреслило витонченість та виплеканість  кожного з них.

Своїми піснями атмосферу доповнив та підтримав бард Леонід Мазур, у його виконанні прозвучати пісні «Червоні тюльпани…», «Мені однаково…» та інші.