More from: Події

Зустріч з Романом Гораком

Гостем Хмельницького обласного літературного музею став відомий письменник і літературознавець Роман Горак (м. Львів), автор численних книг та публікацій про українських письменників Івана Франка, Василя Стефаника, Маркіяна Шашкевича, Ірину Вільде та багатьох інших майстрів слова і мистецтва. З цікавістю слухали подільські письменники, працівники обласних бібліотек, студенти гуманітарно-педагогічної академії розповідь Романа Дмитровича про його працю над книгами, про пошуки матеріалів до них, дослідження й осмислення їх.

Особливе зацікавлення викликали спогади гостя музею про перебування у Хмельницькому після закінчення ним навчання у Львівському державному університеті. Саме в нашому місті, на берегах Південного Бугу, з-під пера тоді початківці-дослідника вийшла його перша повість-есей «Тричі мені являлася любов», що через кілька років стала відкриттям і бестселером тодішньої української літератури.


Українське книговидання. Стан і проблеми

30 жовтня у Хмельницькому обласному літературному музею проведено консультацію з громадськістю на тему  «Українське книговидання. Стан і проблеми» відповідно до Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні». Консультація відбулася  у форматі круглого столу. До обговорення проблем книговидання та пошуку найефективніших шляхів їх подолання долучилися письменники, видавці, бібліотечні працівники  та керівники.

Вів засідання круглого столу письменник, директор обласного літературного музею Василь Горбатюк.

Під час обговорення голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш розповів про досвід книговидання у сусідніх областях та місцеві видавничі проблеми, що впливають на якість, перспективу виходу в світ книг хмельницьких письменників.

Завідуюча відділом комплектування та обробки літератури Хмельницької міської ЦБС Лілія Зозуля поділилася досвідом реалізації програми «Читай українською» щодо підтримки книговидання місцевих авторів та популяризацію української книги у м. Хмельницькому на 2018-2020 роки. Під час виступу доповідач навела аргументи як плюсів програми, так і вказала на перешкоди – відповідно до пункту 2.3 програми формування електронної бібліотеки, розміщення електронних версій книг, що можуть порушувати авторські права.

В обговоренні взяла активну участь заступник директора Хмельницької наукової універсальної бібліотеки Валентина Маковська, яка наголосила на необхідності забезпечення бібліотек Хмельниччини книгами за державними програмами та закцентувала увагу на необхідності укладання каталогів подільських видань за останні роки.

Директор Хмельницької бібліотеки для юнацтва Тамара Таньчук запропонувала свою тему для обговорення: «Матеріальна база. Організація бібліотечного простору». В ході обговорення порушувала проблеми видання книг для підлітків та юнацтва.

Своє бачення проблем українського книговидання висловила директор обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка Валентина Черноус з погляду укомплектування книгами дитячих бібліотек.

Ще один учасник круглого столу – Валерій  Куфльовський, як редактор та видавець, підняв питання проблем книговидання на сучасному рівні.

 

Засідання круглого столу відбувалося невимушено, активно, зацікавлено. В ході розмови виникали актуальні питання, порушувались гострі проблеми, на які доповідачі намагалися знайти відповіді, шляхи і засоби вирішення.

 

 


Іван Іов під «Стягом золотої гілки» Слова

В українську літературу Іван Іов (11 жовтня 1948 р. – 4 лютого 2001 р.) увійшов зі «Стягом золотої гілки».

Він її творив, він її вирощував ще в роки юності, в студентські часи. Перші публікації, перші добірки в газетах, журналах – і ось 1983 року у видавництві «Молодь» вийшла перша поетична збірка під такою назвою. З передмовою Івана Драча, враженого творчістю молодого поета настільки, що «аж об поли б’єш руками». Бо «видно, що він те поетичне слово місив і місив у замісі дуже довго і дуже тяжко. Видно, що сто потів у чоловіка зійшло, щоб аж нарешті щось збулося. І воно збувається. Викрешується. Палає. Слово виходить зболене, тяжке, норовисте, потужне».

Що й казати, справжнє золоте слово виходило з-під пера Івана Іова. Слово, яке не гасне, яке не холоне, яке не іржавіє. Слово-стяг. Його він і далі ніс над собою і в собі. Бо далі йшли збірки «Світло рідної хати», «Книга перша», «Рукопис», «Чернетка», Каліграфія», «Словопис», «Періодична система слів»…

Як бачимо, усі наступні назви, за винятком другої збірки, пройняті темою Слова і Книги. Вони йшли крізь серце автора від Слова, що було у Бога, і від великої Книги Божої. Ні-ні, то не були переспіви чи поверхові декларації з Біблії, то «потом солоним слова омиті», які корінням своїм сягали глибин минувшини людства й нашої історії, які виплавлялися в горні сучасності, які прагли висі й чистоти майбутнього.

Я тими словами багряними плакав

І ними уголос розкуто сміявся…

Так писав Іван Іов у тій же своїй маєстатній «золотій гілці», так творив Слово впродовж усього свого такого короткого, але такого плідного, значимого творчого й життєвого шляху.

Слово його, його звучання, наповнення, ваговитість, щільність, міць було таким незвичним на ті вже віддалені часи, що аж острах брав: ануж-бо все з роками вичахне, зміліє, розтане. Ні, цього не сталося. Іван Іов і далі тягнув свою борозну глибоко й рівно, скибу з-під поетичного чересла викидав живу, плодючу, масивну. А що сили, почуття переповнювали його, то на ходу він одривав руку від мистецьких чепіг і долонею хапав масну чорну грудку чи зачерпував пригірщ – й сміявся та бавився, вглядався й пальцями розтирав на крихти – їх, оті слова з-під плуга мовного. З’являлися й веселі свищики з оригінальним голосом, й глечики та люльки, і метелики й пташечки – його паліндроми, акровірші й вірші-перевертні, ана- й тавтограми, ця його дивовижна «Періодична система слів». То не було якоюсь грою, забавкою словами. Було прагнення сягнути самої глибини, суті, знайти сіль кожного слова. І він знаходив її, ту сіль. Хоча б в отому короткому, але такому місткому: «Ісус – усі».

Разом.

З Іваном Іовом, з його творчістю й живим образом.

Пригадується Іван Іов у двох іпостасях. То він стрімкий, рвучкий, напружений, зосереджений. Кудись квапиться у важливих справах, над чимсь роздумує, когось вислуховує. Або ж він веселий, широко усміхнений, з іскринками в карих очах, з жартами на вустах під чорним вусом. Він був різним у творчості, так само, як і в житті. І наша пам’ять має зберігати й передавати новим поколінням  його образ живим, людяним, без монументальної бронзи. Таким – і високим митцем, і живою людиною – він міг бути присутнім на обласній науково-практичній конференції «Творчість Івана Іова в контексті сучасних суспільно-літературних візій», приуроченій його 70-літтньому ювілею. Якби не злинув до горніх висот на повному розмахові своїх крил.

З доповідями, повідомленнями, спогадами виступили письменники, науковці, педагоги, школярі…

Глибокою, проникливою була доповідь вдови поета – Валентини Іової, методиста, старшого викладача Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти «Щоб слово осявало сенси»: естетичний вимір творчості Івана Іова».

Сьогоднішній рік проходить під цим знаком – 70-річного ювілею Івана Іова. Обласний літературний музей провів низку заходів, присвячених цій даті: день пам’яті поета в лютому місяці, обласний літературний молодіжний конкурс «Усі чекають справжнього Поета», лекція за творчістю Івана Іова перед молодіжною літературною студією та низку інших. Відбудуться вони й найближчим часом.

Обласна науково-практична конференція, глибока й щира розмова про поета, його життя і творчість, безумовно, стане новим етапом у дослідженні мистецьких досягнень Івана Іова, утвердженні його пам’яті в наших серцях, на просторах України під «Стягом золотої гілки» поетового Слова.

 


Кінопоказ у Хмельницькому обласному літературному музеї

Перегляд фільму “Яскраві”  проведено у Хмельницькому обласному літертурному музеї в рамках проекту “Активність починається з тебе ” ,  який впроваджується за підтримки Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF) Проекту підтримки підготовки поліцейських (PTAP) Police Training Assistance Project – PTAP, що реалізовується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади . 

Дійство проведено спільно з Патрульною поліцією міста та Хмельницькою обласною біліотекою для юнацтва.


      МІСІЯ   ГАЛИНИ  ПАНЧУК

                       

 

       Так, видно, долею було нароковано, що якраз у день трагічних роковин Чорнобильської катастрофи десять літ тому в засвіти пішла поетеса Галина Панчук, творчість та життя якої наскрізно були пов’язані з цією вселенською апокаліптичною трагедією. Адже  Галина Степанівна з сім’єю була евакуйована у ці драматичні дні з Припяті, де працювала вчителькою в одній зі шкіл, і переїхала на рідну Хмельниччину. Спогади про  трагедію Чорнобиля згодом виллються у поетичні образки у декількох її збірках, а вірші на цю тему вражатимуть не лише образною палітрою, але й глибиною поетичних  одкровень над причинами лиха, що спіткало наш народ тоді, у перед великодні дні 1986-го…

       Тож цілком зрозумілим було поєднання цих двох сумних подій – спогади про роковини Чорнобиля та меморіальний реквієм у форматі творчої зустрічі пам’яті поета, члена Національної спілки письменників України Галини Панчук у її рідному Грицеві на Шепетівщині, яку було проведено у місцевій школі.

         За ініціативою Хмельницького обласного літературного музею на зустріч з грицівськими школярами прибула делегація письменників, які поділилися своїми баченнями трагедії Чорнобиля для України та світу, думками про творчість поета Галини Панчук, передали до бібліотеки школи книжкову добірку. Зацікавлено школярі та педагоги слухали виступи директора музею Василя Горбатюка, письменників Миколи Клеца, Богдана Теленька, Олени Іськової, які говорили про покликання літератора, читали і розповідали про власну творчість й висловили ряд пропозицій про меморіалізацію імені Галини Панчук у рідному Грицеві, зокрема у присвоєнні назви одній із вулиць селища. Йшлося також про видання її вибраних поезій та досі неопублікованих віршів під назвою «Місія», як називала такий свій творчий задум сама поетеса ще за життя. А ще школярі на цій зустрічі проникливо читали її вірші, слухали виступи її рідних та своїх педагогів.

         

                Відвідали батьки поетеси, колеги-літератори та представники педагогічного колективу школи й могилу Галини Панчук на місцевому цвинтарі, де поклали до її обеліска живі квіти…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA


Перемогла у конкурсі – видавай книгу

В рамках «Року пам’яті Івана Іова», оголошеного обласним літературним музеєм до сімдесятиріччя від дня народження звитяжного поета, відбувся літературний молодіжний конкурс «Усі чекають справжнього поета» (з поезії І. Іова). Разом з обласною організацією Національної спілки письменників України та літературним музеєм організатором конкурсу стало управління молоді та спорту облдержадміністрації. Днями відбулося нагородження переможців і призерів конкурсу.

На конкурс вірші й прозові твори надіслали близько п’ятдесяти юнаків і дівчат. Активнішими виявилися поети, тому між ними визначали не тільки переможця, а й два других та три третіх місця.

Особливістю цьогорічного літературного конкурсу серед молоді є можливість для поета-переможця видати свою добірку окремою книжкою. Автором цієї книжки стане Ельвіра Молдован, молодий науковець із Хмельницького університету управління та права. Власне, участь поетки в цьогорічному конкурсі є поверненням у літературу після першої доволі успішної спроби в студентські роки.

Переможців і призерів нагородив дипломами начальник обласного управління молоді та спорту Володимир Клімов.

Другі місця серед поетів посіли Анна Новак і Андрій Горбатюк, а треті – Дарина Янчук, Вікторія Оліщук і Віталій Горбуленко.

З-поміж прозаїків визначилася така трійка призерів: Міла Романюк, Наталія Бистрих, Іванна Плисківська.

Книжку Ельвіри Молдован заплановано презентувати на обласному семінарі молодих літераторів у серпні.


Літературне «Зернослово» засіяло Кам’янеччину

Три дні у нашому краї, у весняну пору, прикрашену білим усміхом розквітлих вишень і черешень, тривав Всеукраїнський літературно фестиваль «Зернослово – 2018», який організував Хмельницький обласний літературний музей спільно з обласною організацією Національної спілки письменників України.

В перший день цього заходу його учасники, що прибули з Харківської та Миколаївської областей та й свої таки подоляни провели в обласному центрі. Гості познайомилися з літературним музеєм, посадили вербу, вирощену з верби Т. Г. Шевченком на півострові Мангишлак (подарунок від письменника Василя Дацюка з Мирополя на Житомирщині), провели літературний вечір  для студентів гуманітарно-педагогічної академії та працівників обласних бібліотек.

 

Наступного дня група письменників прибула до Кам’янця-Подільського. Урочистості почалися в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Модератором дійства був директор літературного музею письменник Василь Горбатюк. Він вручав квитка члена НСПУ Артурові Закордонцю, який нещодавно прийнятий до когорти письменників.

Звістку про перемогу в літературному конкурсі «Коронація слова» він одержав, коли перебував на передовій московсько-української війни, впевнено тримаючи в руках зброю, а тепер поетичним словом звертався до студентів-філологів, що слухали його, затамувавши подих.

Чарівна Люцина Хворост із Харкова, взявши від нього мікрофон із сяючим усміхненим обличчям в кучерявому вінку пишного волосся проспівала кілька пісень, щоби підсилити святковий настрій публіки, а також прочитала власні вірші.

Лариса Вировець, ще одна харківська поетеса, прочитала те, що її піднесло високо, до польоту крилатого коня поезії.

 

 

Потужну бурю патріотичного чуття у студентів викликав поет з Миколаївщини Олександр Обрій (Кучеренко). Своїм віком він мало відрізняється від тих молодих людей, між рядами яких, він проходив з мікрофоном. Темна борода на молодому елегантному обличчі, лагідні очі і така ж усмішка, отримали успіх у студенток, які не є набагато молодшими від нього. Взявши в руки гітару, він проспівав калька пісень, звертаючись до студентів-філологів, що захоплено слухали цього українського барда.

Свій неабиякий  талант продемонструвала молода харків’янка Світлана Загреба, яка наступного дня мала свій день народження зустріти у множині друзів, та не в множині років.  Вона не усміхалася,  і не було посмішки в рядках, які вона читала, але була в них сила духу, міцна, захоплююча, надихаюча.

 

Потім виступали подоляни. Анатолій Ненцінський прочитав уривки зі своєї модерної поеми. Віталій Міхалевський звернувся до слухачів із м’якою, легко усміхненою лірикою. Михайло Цимбалюк порадував своїми, характерними лише для нього віршами. Гуморист, лірик, прозаїк Віталій Нечитайло прочитав кілька своїх дотепних гуморесок.

            Наступного дня письменники розділилися на групи, до яких долучилися поетеси з Дунаївців Ольга Остапчук і Людмила Весела. Ці групи відвідали аграрно-технічний університет, громаду Слобідки-Кульчиєвецької, зокрема Мукшу Китайгородську, побували в школі-інтернаті Оринина, в Кам’янці.

          

За результатами проведення фестивалю «Зернослово» письменники-літератори мали нагоду зустрітися з головою обласної ради Михайлом Загородним.

Під час спілкування з керманичем області письменники приємними враженнями від зустрічей з шанувальниками художнього слова у містах та селах Хмельниччини. Самобутні враження залишились у гостей від екскурсії містом над Смотричем та відвідання Кам’янець-Подільської фортеці.

Гості Хмельниччини поділилися враженнями від творчих зустрічей з шанувальниками слова, відзначили щиру гостинність та високий рівень організації фестивалю. Кожен з них відзначив, що особливе задоволення вони отримали від спілкування з україномовним середовищем, дефіцит якого відчутно у східних та південних областях України.

  Фестиваль «Зернослово – 2018» довів, що скарби поезії невичерпні. Вона лише шукає нових форм, нових образів, нових відкриттів. І засвічує нові імена.

 

 


Неділя чи понеділок – гумор!

Літературно-мистецький захід «Кумедний понеділок замість смішної неділі», присвячений 1 квітня – Дню сміху, відбувся у Хмельницькому обласному літературному музеї. Перед студентами гуманітарно-педагогічної академії, працівниками обласних бібліотек та інших глядачів виступили письменники Петро Маліш, Петро Савчук, Михайло Цимбалюк, Анатолій Ненцінський, Василь Горбатюк, а також літератори-гумористи Степан Шкапій та Ніна Васильчук.

Особливо щирий сміх викликала інсценізація усмішки Остапа Вишні «Птахівництво» у виконанні учнів Ярмолинецького агропромислового центру професійної освіти Миколи Бадона, Назара Камінського і Тетяни Семенюк – переможців обласного конкурсу юних гумористів «Посміхнемось щиро Вишні» серед учнів закладів профтехосвіти.

Із зацікавленням сприйнялася присутніми і виставка гумористичних малюнків учасників того ж конкурсу, присвяченого Остапові Вишні..

 


Поезія крізь призму музики

Слова змушують вас думати.

Музика змушує вас відчувати.

А пісня змушує вас

відчувати ваші думки.

До Всесвітнього дня поезії Хмельницький обласний літературний музей вирішив цьогоріч провести своєрідний творчий експеримент:  поєднати поезію з музикою. Таким чином продемонструвати невід’ємний зв’язок двох напрямків – поетичного і музичного.

Напередодні свята, 20 березня, письменники, члени НСПУ Петро Маліш, Василь Горбатюк, Анатолій Ненцінський, Михайло Цимбалюк, Віталій Міхалевський і молода поетеса Альона Радецька зустрілися з учнями навчально-виховного об’єднання № 23, що у мікрорайоні Книжківці.

Поети читали свої вірші – ліричні, філософсько-патріотичні, дитячо-гумористичні, проводили вікторини для школярів. А пісенний колорит у захід вніс місцевий гурт «Книжківчанка» (художній керівник – Олексій Радецький), який своїм співом ще більше підкреслив творчу атмосферу, дав можливість «побачити» поетичне слово на фоні музики.

День поезії, що відзначається у світі 21 березня, приніс не менше емоцій. У літературний музей на літературно-мистецький вечір, що мав назву «Слова звучать примусить сильно й гучно // Лише одна поетова душа» завітали педагоги та вихованці Хмельницької дитячої школи мистецтв «Райдуга». Пісенні твори, зокрема, романси звучали у виконанні учнів Ангеліни Цюрук,

Максима Савчука (концертмейстер Анна Олійник),

Юлії Гриб (музичний супровід Анастасії Бідюк та Олександри Галкіної),

викладача Тетяни Міцель.

Велике захоплення у присутніх викликало виконання музичних композицій на гітарі викладачами Олександрою Галкіною та Анастасією Бідюк, на бандурі – вихованцями Вікторією Онищук,

Катериною Хатько.

У репертуарі були твори Ліни Костенко, Тараса Шевченка, Михайла Старицького та інших.

Ведуча заходу заступник директора Хмельницького обласного літературного музею Людмила Данилюк надала слово віршетворцям Віталію Міхалевському, Михайлу Цимбалюку, Ніні Шмуріковій-Гаврилюк, Анатолію Ненцінському, Альоні Радецькій, які прочитали свої поетичні доробки. Власні переклади з білоруської мови поета Михайла Скобли продекламував Василь Горбатюк. Вітання зі святом поезії прозвучали від голови обласної організації НСПУ Петра Маліша.


Тарас Шевченко вустами дітей

З нагоди 204-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка у Хмельницькому обласному літературному музеї учні 9-Б класу Хмельницького навчально-виховного об’єднання № 28 поставили виставу «Тарас Шевченко у Кирилівці».  Автором тексту є подільська поетеса Ніна Шмурікова-Гаврилюк.

 

Під час вистави звучали пісні, написані на слова Великого Кобзаря, звучали вірші. Діти за допомогою патріотичних, побутових сцен передали настрій головних героїв, відтворили колорит говірки, якою спілкувалися за часів Тараса Григоровича.

Присутні студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, письменники, працівники музею мали можливість побачити в образі звичайної людини – Поета з його творчою душею, любов’ю до рідного краю.

– Хочу щиро подякувати нашій колишній вчительці Ніні Миколаївні за написання цього прекрасного твору, – зі словами вдячності звернувся директор НВО № 28 Андрій Андрійчук. – Хоча зараз вона на заслуженому відпочинку, але все ж продовжує вести активне творче життя.  

Слова вдячності линули також вчителю української мови і літератури Тетяні Василівні Войтюк і педагогу-організатору Наталі Володимирівні Кімаковській, які допомогли учням підготувати виставу.

Наприкінці заходу присутні разом із акторами-початківцями заспівали «Заповіт» Тараса Шевченка.