More from: Події

До ювілею Тараса Шевченка

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ШЕВЧЕНКА 

ГО “Молодь за краще майбутнє”, спільно з Хмельницьким обласним літературним музеєм, ініціювали обговорення виставки ілюстрацій художника Олександра Греха “Шевченко квантовий стрибок” з молоддю – старшокласниками НВО №10.

Дискусія відбулася у формі дебатного турніру. Старшокласники, власне, для підлітків їх віку і було створено виставку, доводили один одному, чи варто застосовувати подібні форми мистецтва по відношенню до постаті Тараса та чи зацівила безпосередньо їх творчість поета після перегляду ілюстрацій. Чи буде хтось із них тепер вивчати твори Шевченка для себе особисто, а не лише у рамках шкільної програми і чи варто створювати культ особистості великого поета – питання, які обговорили Уряд й Опозиція під час нашого заходу.

Дякуємо учням НВО №10 за активність та цікаву дискусію!

ТАРАС ШЕВЧЕНКО НА ПОДІЛЛІ

Літературний музейний урок “Тарас Шевченко на Поділлі” музейні працівники провели для учнів 8-го класу НВК № 6. 

МУЗЕЙ ДЛЯ АРХІВУ

В рамках відзначення 205-ої річниці з дня народження Кобзаря відбулася зустріч музейних працівників та працівників Державного архіву Хмельницької області.

 


І смак самотності… Й удвох

До Всесвітнього дня письменника відбулася презентація двох поетичних збірок в Хмельницькому обласному літературному музеї – «Смак самотності удвох» Ельвіри Молдован та «Огневерги арканів родинних» Миколи Савчука.

Ельвіра Молдован дебютувала ще в 2002 році – збіркою «Полювання на муку». Наступного року видала «Тінь у шухляді». Ця назва дивним чином позначилася на подальшій творчій долі поетеси – нові її твори лягали «в шухляду» через брак наступного видання. І ось, нарешті, через п’ятнадцять років, прихильники творчості Ельвіри Молдован (а вони в неї є, незважаючи на таку перерву в появі «у світ» нової збірки) діждалися виходу «свіжої» книжки. Чи книжечки, бо вона невелика за обсягом. Але зате наповнена справжньою цікавою, оригінальною поезією. А щодо обсягу… Адже саме такі невеличкі книжечки-«метелики» зручні для поезії – на відміну від віршованих томів, якими грішать деякі «класики».

Презентацію нової довгоочікуваної збірки Ельвіра Молдован не провела в самотності. Її підтримав поет-лікар з Віньковець (родом з Буковини) Микола Савчук. Це вже восьма книжка цього автора, голос якого не зовсім добре чути з периферійної тиші. Та ось минулого року Микола Савчук став членом Національної спілки письменників України. Сподіваємось, що ця подія, цей новий статус поета надасть йому нових сил у творчості, розширить її географічні межі.

Презентована ж нова збірка Ельвіри Молдован теж сприяла наближенню авторки до НСПУ – обласна організація письменників Хмельниччини рекомендувала її в ряди Національної спілки.

Слово про авторів та їхню творчість мовили на презентації голова обласної організації НСПУ Петро Маліш, поети Олена Ткачук, Йосип Осецький, Михайло Цимбалюк, Віталій Міхалевський.

Студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та працівники обласних бібліотек, присутні на презентації, одержали нові збірки з автографами авторів.


«Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на вустах»

27 лютого з нагоди  дня народження геніальної української поетеси, письменниці – Лесі Українки – окраси і гордості української нації, був проведений літературний музейний урок «Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на вустах».

Для учнів СЗОШ № 7 було запропоновано поближче ознайомитися з біографічними сторінками життя поетеси, що відображенні у її творчості. Зокрема, віртуальну мандрівку сторінками пісень, на поезію Лесі Українки допоміг здійснити бард  –  Леонід Мазур, серед них: «Стояла я, і слухала весну», «Не дивися на місяць високий», «Коли дивлюсь глибоко в твої очі».

Крім того, увага наголошувалася на паралелях Великої поетеси з сучасністю. Дітям було запропоновано переглянути тизер біографічної драми про Лесю Українку.

Учні отримали море задоволення, відкрили для себе цікаві факти з її життя та активно брали участь у обговоренні її особистості.


А сотню вже зустріли небеса

У Хмельницькому обласному літературному музеї  20 лютого було проведено вечір пам’яті під назвою «А сотню вже зустріли небеса» до Дня пам’яті героїв Небесної сотні. Початок заходу ознаменувався символічним запаленням свічі біля експозиційного комплексу «Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті, у Слові», присвяченого героям України.

Захід включав в себе розповіді директора музею В. Горбатюка про події  20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, під час яких було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». Саме цей день став переломним у ході подій Революції гідності.

Хвилиною мовчання присутні вшанували героїв Небесної Сотні.

Учні Хмельницького спеціалізованого ліцею-інтернату з поглибленою підготовкою в галузі науки мали змогу поспілкуватися з учасниками  подій на Майдані, зокрема з Лідією Ярохно – поетесою, членом ХОО НСПУ, ознайомитися з її поетичними рядками.

Також було показано відеоматеріали про жертовність та героїзм українського народу, відданість волонтерів та підтримку усього населення.

Усі учасники заходу торкнулися пам’яті, яка навіки залишиться у наших серцях.

 


«Понад Крутами вічність у сурми сурмить»

Літературний музейний урок під такою назвою відбувся у Хмельницькому обласному літературному музеї. Присвячений він був Дню пам’яті героїв Крут – молодим українцям, що віддали своє життя в боротьбі проти московських більшовицьких загарбників в нерівному бою 29 січня 1918 року.

З глибоким хвилюванням слухали учні НВК № 6 розповіді працівників музею про ті героїчні й трагічні події під станцією Крути на підступах до Києва.

Звучали записи пісень про героїв Крут, вірші українських поетів (Павло Тичина, Олекса Кобець, Богдан Бора, Анатоль Юриняк), зокрема, й оповідь про тему Крут у творчості нашого земляка, молодого поета Герася Соколенка (народився 1920 року в с. Михля Ізяславського району), учасника «Просвіти» й Організації Українських Націоналістів під час Другої світової війни (загинув 1945 року в Німеччині).

Емоційної напруги літературному уроку суттєво додали й відеовставки на тему подвигу української молоді під Крутами.


Зустріч з Романом Гораком

Гостем Хмельницького обласного літературного музею став відомий письменник і літературознавець Роман Горак (м. Львів), автор численних книг та публікацій про українських письменників Івана Франка, Василя Стефаника, Маркіяна Шашкевича, Ірину Вільде та багатьох інших майстрів слова і мистецтва. З цікавістю слухали подільські письменники, працівники обласних бібліотек, студенти гуманітарно-педагогічної академії розповідь Романа Дмитровича про його працю над книгами, про пошуки матеріалів до них, дослідження й осмислення їх.

Особливе зацікавлення викликали спогади гостя музею про перебування у Хмельницькому після закінчення ним навчання у Львівському державному університеті. Саме в нашому місті, на берегах Південного Бугу, з-під пера тоді початківці-дослідника вийшла його перша повість-есей «Тричі мені являлася любов», що через кілька років стала відкриттям і бестселером тодішньої української літератури.


Українське книговидання. Стан і проблеми

30 жовтня у Хмельницькому обласному літературному музею проведено консультацію з громадськістю на тему  «Українське книговидання. Стан і проблеми» відповідно до Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні». Консультація відбулася  у форматі круглого столу. До обговорення проблем книговидання та пошуку найефективніших шляхів їх подолання долучилися письменники, видавці, бібліотечні працівники  та керівники.

Вів засідання круглого столу письменник, директор обласного літературного музею Василь Горбатюк.

Під час обговорення голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш розповів про досвід книговидання у сусідніх областях та місцеві видавничі проблеми, що впливають на якість, перспективу виходу в світ книг хмельницьких письменників.

Завідуюча відділом комплектування та обробки літератури Хмельницької міської ЦБС Лілія Зозуля поділилася досвідом реалізації програми «Читай українською» щодо підтримки книговидання місцевих авторів та популяризацію української книги у м. Хмельницькому на 2018-2020 роки. Під час виступу доповідач навела аргументи як плюсів програми, так і вказала на перешкоди – відповідно до пункту 2.3 програми формування електронної бібліотеки, розміщення електронних версій книг, що можуть порушувати авторські права.

В обговоренні взяла активну участь заступник директора Хмельницької наукової універсальної бібліотеки Валентина Маковська, яка наголосила на необхідності забезпечення бібліотек Хмельниччини книгами за державними програмами та закцентувала увагу на необхідності укладання каталогів подільських видань за останні роки.

Директор Хмельницької бібліотеки для юнацтва Тамара Таньчук запропонувала свою тему для обговорення: «Матеріальна база. Організація бібліотечного простору». В ході обговорення порушувала проблеми видання книг для підлітків та юнацтва.

Своє бачення проблем українського книговидання висловила директор обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка Валентина Черноус з погляду укомплектування книгами дитячих бібліотек.

Ще один учасник круглого столу – Валерій  Куфльовський, як редактор та видавець, підняв питання проблем книговидання на сучасному рівні.

 

Засідання круглого столу відбувалося невимушено, активно, зацікавлено. В ході розмови виникали актуальні питання, порушувались гострі проблеми, на які доповідачі намагалися знайти відповіді, шляхи і засоби вирішення.

 

 


Іван Іов під «Стягом золотої гілки» Слова

В українську літературу Іван Іов (11 жовтня 1948 р. – 4 лютого 2001 р.) увійшов зі «Стягом золотої гілки».

Він її творив, він її вирощував ще в роки юності, в студентські часи. Перші публікації, перші добірки в газетах, журналах – і ось 1983 року у видавництві «Молодь» вийшла перша поетична збірка під такою назвою. З передмовою Івана Драча, враженого творчістю молодого поета настільки, що «аж об поли б’єш руками». Бо «видно, що він те поетичне слово місив і місив у замісі дуже довго і дуже тяжко. Видно, що сто потів у чоловіка зійшло, щоб аж нарешті щось збулося. І воно збувається. Викрешується. Палає. Слово виходить зболене, тяжке, норовисте, потужне».

Що й казати, справжнє золоте слово виходило з-під пера Івана Іова. Слово, яке не гасне, яке не холоне, яке не іржавіє. Слово-стяг. Його він і далі ніс над собою і в собі. Бо далі йшли збірки «Світло рідної хати», «Книга перша», «Рукопис», «Чернетка», Каліграфія», «Словопис», «Періодична система слів»…

Як бачимо, усі наступні назви, за винятком другої збірки, пройняті темою Слова і Книги. Вони йшли крізь серце автора від Слова, що було у Бога, і від великої Книги Божої. Ні-ні, то не були переспіви чи поверхові декларації з Біблії, то «потом солоним слова омиті», які корінням своїм сягали глибин минувшини людства й нашої історії, які виплавлялися в горні сучасності, які прагли висі й чистоти майбутнього.

Я тими словами багряними плакав

І ними уголос розкуто сміявся…

Так писав Іван Іов у тій же своїй маєстатній «золотій гілці», так творив Слово впродовж усього свого такого короткого, але такого плідного, значимого творчого й життєвого шляху.

Слово його, його звучання, наповнення, ваговитість, щільність, міць було таким незвичним на ті вже віддалені часи, що аж острах брав: ануж-бо все з роками вичахне, зміліє, розтане. Ні, цього не сталося. Іван Іов і далі тягнув свою борозну глибоко й рівно, скибу з-під поетичного чересла викидав живу, плодючу, масивну. А що сили, почуття переповнювали його, то на ходу він одривав руку від мистецьких чепіг і долонею хапав масну чорну грудку чи зачерпував пригірщ – й сміявся та бавився, вглядався й пальцями розтирав на крихти – їх, оті слова з-під плуга мовного. З’являлися й веселі свищики з оригінальним голосом, й глечики та люльки, і метелики й пташечки – його паліндроми, акровірші й вірші-перевертні, ана- й тавтограми, ця його дивовижна «Періодична система слів». То не було якоюсь грою, забавкою словами. Було прагнення сягнути самої глибини, суті, знайти сіль кожного слова. І він знаходив її, ту сіль. Хоча б в отому короткому, але такому місткому: «Ісус – усі».

Разом.

З Іваном Іовом, з його творчістю й живим образом.

Пригадується Іван Іов у двох іпостасях. То він стрімкий, рвучкий, напружений, зосереджений. Кудись квапиться у важливих справах, над чимсь роздумує, когось вислуховує. Або ж він веселий, широко усміхнений, з іскринками в карих очах, з жартами на вустах під чорним вусом. Він був різним у творчості, так само, як і в житті. І наша пам’ять має зберігати й передавати новим поколінням  його образ живим, людяним, без монументальної бронзи. Таким – і високим митцем, і живою людиною – він міг бути присутнім на обласній науково-практичній конференції «Творчість Івана Іова в контексті сучасних суспільно-літературних візій», приуроченій його 70-літтньому ювілею. Якби не злинув до горніх висот на повному розмахові своїх крил.

З доповідями, повідомленнями, спогадами виступили письменники, науковці, педагоги, школярі…

Глибокою, проникливою була доповідь вдови поета – Валентини Іової, методиста, старшого викладача Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти «Щоб слово осявало сенси»: естетичний вимір творчості Івана Іова».

Сьогоднішній рік проходить під цим знаком – 70-річного ювілею Івана Іова. Обласний літературний музей провів низку заходів, присвячених цій даті: день пам’яті поета в лютому місяці, обласний літературний молодіжний конкурс «Усі чекають справжнього Поета», лекція за творчістю Івана Іова перед молодіжною літературною студією та низку інших. Відбудуться вони й найближчим часом.

Обласна науково-практична конференція, глибока й щира розмова про поета, його життя і творчість, безумовно, стане новим етапом у дослідженні мистецьких досягнень Івана Іова, утвердженні його пам’яті в наших серцях, на просторах України під «Стягом золотої гілки» поетового Слова.

 


Кінопоказ у Хмельницькому обласному літературному музеї

Перегляд фільму “Яскраві”  проведено у Хмельницькому обласному літертурному музеї в рамках проекту “Активність починається з тебе ” ,  який впроваджується за підтримки Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF) Проекту підтримки підготовки поліцейських (PTAP) Police Training Assistance Project – PTAP, що реалізовується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади . 

Дійство проведено спільно з Патрульною поліцією міста та Хмельницькою обласною біліотекою для юнацтва.


      МІСІЯ   ГАЛИНИ  ПАНЧУК

                       

 

       Так, видно, долею було нароковано, що якраз у день трагічних роковин Чорнобильської катастрофи десять літ тому в засвіти пішла поетеса Галина Панчук, творчість та життя якої наскрізно були пов’язані з цією вселенською апокаліптичною трагедією. Адже  Галина Степанівна з сім’єю була евакуйована у ці драматичні дні з Припяті, де працювала вчителькою в одній зі шкіл, і переїхала на рідну Хмельниччину. Спогади про  трагедію Чорнобиля згодом виллються у поетичні образки у декількох її збірках, а вірші на цю тему вражатимуть не лише образною палітрою, але й глибиною поетичних  одкровень над причинами лиха, що спіткало наш народ тоді, у перед великодні дні 1986-го…

       Тож цілком зрозумілим було поєднання цих двох сумних подій – спогади про роковини Чорнобиля та меморіальний реквієм у форматі творчої зустрічі пам’яті поета, члена Національної спілки письменників України Галини Панчук у її рідному Грицеві на Шепетівщині, яку було проведено у місцевій школі.

         За ініціативою Хмельницького обласного літературного музею на зустріч з грицівськими школярами прибула делегація письменників, які поділилися своїми баченнями трагедії Чорнобиля для України та світу, думками про творчість поета Галини Панчук, передали до бібліотеки школи книжкову добірку. Зацікавлено школярі та педагоги слухали виступи директора музею Василя Горбатюка, письменників Миколи Клеца, Богдана Теленька, Олени Іськової, які говорили про покликання літератора, читали і розповідали про власну творчість й висловили ряд пропозицій про меморіалізацію імені Галини Панчук у рідному Грицеві, зокрема у присвоєнні назви одній із вулиць селища. Йшлося також про видання її вибраних поезій та досі неопублікованих віршів під назвою «Місія», як називала такий свій творчий задум сама поетеса ще за життя. А ще школярі на цій зустрічі проникливо читали її вірші, слухали виступи її рідних та своїх педагогів.

         

                Відвідали батьки поетеси, колеги-літератори та представники педагогічного колективу школи й могилу Галини Панчук на місцевому цвинтарі, де поклали до її обеліска живі квіти…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA