More from: Новини

Вшанували Великого Кобзаря

У день перепоховання праху Тараса Шевченка в землю рідної України – 22 травня у літературно-меморіальному музеї Анни Ахматової (с. Слобідка Шелехівська Деражнянського району) відбулося вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

Захід провели для учнів Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів працівники Хмельницького обласного літературного музею, до складу якого і входить музей Анни Ахматової.

Директор музею письменник Василь Горбатюк поділився своїми думками про значення творчості Кобзаря в долі українського народу, про її вплив на сучасні події в Україні.

Старший науковий співробітник музею Тамара Міцінська розповіла про останні дні Кобзаря у житті й шлях його праху на високу Чернечу гору під Каневом.

Перебуванню Тараса Григоровича на Поділлі, зокрема в Кам’янці над Смотричем, присвятила свій виступ заступник директора музею Людмила Данилюк.

Проникливо й щиро прочитала поезії Кобзаря учениця Деражнянського професійного аграрного ліцею Галина Самійло.

Активну участь у заході брали вихованці Яблунівської ЗОШ – вони читали вірші Тараса Шевченка, висловлювали свої враження від них.

 

 

 


Музейна ніч – 2018

Ось і настав довгоочікуваний Міжнародний день музеїв. Відзначається він 18 травня. В цей день у всьому світі безкоштовно відкриті двері усіх музеїв і кожний бажаючий може отримати радість, відвідавши їх.

Хмельницький обласний літературний музей з самого ранку у своїх невеликих експозиційних залах приймав усіх, хто любить історію та літературу. Співробітники музею у своє професійне свято з великим задоволенням розповідали відвідувачам про письменників та літераторів, доля яких пов’язана з Хмельниччиною, представляли нові знахідки з пошукових експедицій.

А ввечері зали музею наповнилися голосами молоді. В десятий раз музей проводив акцію «Ніч у музеї», в якій, традиційно, беруть участь члени молодіжної літературної студії. Тематика кожної «Ночі в музеї» різна. Цього разу «Ніч» була присвячена творчості подільського поета Івана Іова. Були підготовлені слайди, емблема, книжкова виставка, присвячені Івану Іову. Велику, цікаву й пізнавальну лекцію «Зорова поезія Івана Іова» підготував і креативно представив Микола Палига. Потім звучали вірші поета-авангардиста з його збірок. Найкращі читці були відзначені подарунками.

Після невеликої перерви на традиційний чай зі смаколиками розпочалася музична програма, в якій тон задавали Василь Бексяк та Олег Шкваровський.

Потім усі присутні поринули в глибину середньовіччя. Михайло Завадський разом з розповіддю про мистецтво середньовічного фехтування представив реконструкцію костюму того часу, виготовлену своїми руками. А Оксана Мороз розповіла про відому скандальну сім’ю Борджіо.

Не залишився осторонь й кінематограф. Алекс Фрост підготував підбірку шедеврів короткометражних фільмів, які всі дивилися із задоволенням.

Розходилися по домівках суботнім ранком. Усі були задоволені тим, що ця ніч була проведена в музеї дуже цікаво, весело і в компанії ровесників, які небайдужі до культурно-пізнавальних, історико-літературних питань.

 

 


Артефакти визвольної боротьби українського народу

 

У Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася прес-конференція для засобів масової інформації, під час якої було представлено нові надходження до його фондів: друковану продукцію повстансько-підпільної мережі ОУН часів визвольних змагань українського народу в 40-50-ті роки ХХ століття – листівки та сатиричний літературно-пропагандистський часопис «Хрін», які видавались і поширювались на території сучасної Хмельницької (в ті роки Кам’янець-Подільської) області.

Директор музею письменник Василь Горбатюк розповів, що унікальний історичний скарб виявлено в урочищі «Жеребки» поблизу села Підгірне Старокостянтинівського району. Місцеві краєзнавці випадково натрапили на закопаний у лісі бідон, зміст якого вразив їх. Окрім згаданої вище літератури, в ньому зберігалися й речі особистої гігієни повстанців: зубні щітки, помазки для гоління, люстерка, металеві коробочки з вазеліном, дерев’яні ручки для писання. На жаль, бідон проіржавів, і внаслідок проникнення вологи більшість вмісту зіпсувалася.

В. Горбатюк – автор документальних книг про повстанців ОУН-УПА: «За тебе, свята Україно», том 5 (у співавторстві з Нестором Мизаком), видана на 2006 року, та «Ще настане ваша пора» (2012 р.) У першій з них розповідається і про повстанців, які діяли на території Старокостянтинівщини в 1951-1952 роках і заховали там бідон з літературою та особистими речами. Це члени крайового проводу ОУН «Поділля» Іван Ліщинський, псевдо «Матюшенко», Михайло Чернега, псевда «Карась», «Циган», Йосафат Лазорко, псевдо «Тарас».

Старокостянтинівський краєзнавець Володимир Бершацький розповів про складнощі з відкопуванням виявленого бідона. Адже місце його заховання було заміноване. Викликані працівники МНС виявили і знешкодили близько десятка мін та дві гранати.

На місце знахідки виїжджала й група письменників (Василь Горбатюк, Петро Маліш, Богдан Теленько), яка ще раз оглянула околиці. Голова обласної організації Петро Маліш під час прес-конференції оприлюднив план-схему розташування місця знахідки, а також місця криївки, поблизу якої й було заховано бідон.

Письменник і громадський діяч Богдан Теленько зупинився на питаннях меморіалізації місця знахідки, значення цієї події в патріотичному вихованні молоді, вшанування пам’яті борців за волю України.


«Мудрості від Максима Рильського»

         Незвичайним було березневе засідання літературної студії, що діє при Хмельницькому обласному літературному музеї. Окрім читання та обговорення творів молодих авторів, письменники, працівники закладу та усі бажаючі мали можливість познайомитися з нововиданою книгою «Мудрості від Максима Рильського», яку презентував музею онук відомого поета, директор родинного фонду Максима Рильського «Троянди і виноград» Максим Рильський. Книгу передав журналіст, хороший друг Максима Георгійовича Павло Хорошенюк.

      Збірку «складено з кількох розділів. Спочатку – вислови, поради, роздуми, звернення, які стосуються найрізноманітніших аспектів життя, творчості, духовності людини, морально-етичних цінностей. Потім – посвяти природі», – зазначено у передмові книги.

           

         

        На засідання був запрошений самодіяльний студентський літературний театр «Глорія» Хмельницького національного університету (керівник – Таїсія Коваль). Звучали вірші та пісні на слова Максима Рильського і Тараса Шевченка. Присутні мали можливість переглянути фільм про життєтворчість поета-інтелектуала (так свого часу називали Максима Рильського).

          Директор музею Василь Горбатюк прочитав ще ніде неопублікований вірш поета-неокласика, розповів про історію його винайдення. Своїми думками щодо творчості Максима Тадейовича поділився голова Хмельницької обласної організації НСПУ Петро Маліш.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Коли на могилі моїй

Зелена затужить трава,

Читатиме хтось ці пісні,

Нескінчені тихі слова.

 

І скаже: він жив і горів,

А що ж зосталось по йому?

Чи він не зогнив, як усі?

Чи ночі розвіяв пітьму?

 

Читачу! Вглибися у те,

Чим я свою пісню зогрів,

І, може, почуєш ти щось,

Що більше од згуків і слів.

 

І, може, як птах в вишині,

Побачивши брата свого,

Затужить твій стомлений дух

І кине свій клич до мого!

 

Побачиш ти в пісні моїй

Луну своїх власних надій…

Читачу! Поглянь, усміхнись:

Я твій, я не вмер, я живий!

                                                             Максим Рильський


Творчий вечір Анатолія Ненцінського

   Фото-0861

        21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, в Хмельницькому обласному літературному музеї відбувся творчий вечір письменника, члена НСПУ Анатолія Ненцінського. Автор десятків різножанрових творів постав перед присутніми в образі лірика-мозаїста, з вуст якого линула поезія, проза, уривки з драматичних поем, гумор, сатира, вірші для дітей.

     Фото-0880

      На зустріч із митцем прийшли його колеги по перу, вчителі української мови та літератури і зарубіжної літератури, журналісти і всі ті, хто цікавиться творчістю митця.

20180221_122843

     А розпочав вечір Анатолій Йосипович із монологу бійця Подільської сотні “Чую ваші душі Майданом” та совісної поеми “У чорному квадраті”, присвяченої “Апостолам правди і науки Івану Світличному, Василю Стусу, Миколі Руденку з України в Небеса”. Невипадковими були ці твори, адже саме у ці дні українці вшановували пам’ять Героїв Небесної Сотні.

 

У ЧОРНОМУ КВАДРАТІ

совісна поема

       ПРОЛОГ

з горба  від церкви

по гранітних сходах

ступав   високий   сивий   чоловік.

            «Людей звела тут піднебесна згода:

              поставили павіки храм оцей  торік.

                      Отут і  Його Святість  люди радо стріли:

                      прибув  із Києва освячувати білу церкву.

                                  Його вустами     щира    Правда  говорила – 

                                  те віще Слово йшло від серця і  до   серця.

                                        Мовчала влада, – раді ж  чи нераді, –  боялися

                                        щось бовкнути невлад… Одноголосне рішення

                              Громади: у Київський   іти  Патріархат.  Отут,

                              в напівзросійщеному  краї, хай витріщає балухи

                 Кіріл,  німих рабів Московії  немає.  Тут Церква наша

                 стала  на порі. Пощо нам ті анафеми від злості… 

         Жовто-блакитно зясніло  доокруж

         від неба й куполів у високості»  –

         ступнув із сходинки на землю  сивий муж.

        Вознісши  очі  до  хрестів  і  дзвонів,

        перехрестивсь…  Душа  у  тілі аж…

        На денце впали  краплі дві солоні…

        І прочитав уголос  Отченаш.

         Письменник, журналіст і громадський діяч Богдан Теленько вручив Анатолію Ненцінському премію імені Якова Гальчевського “За подвижництво у державотворенні”, якою поет відзначений за попередню літературну творчість.

       Захід супроводжувався фотосвітлинами із творчого життя поета, звучав запис пісні на слова А. Ненцінського “Тобі одній” у виконанні Миколи Довгальова (музика Миколи Балеми).

Фото-0862Фото-0860

Фото-0870 Фото-0877

Фото-0883 Фото-0884


Петру Малішу – 65

SAM_1508  P1300439(1)

      Світлий, теплосердечний ювілей, своє славне 65-річчя Петро Іванович Маліш відзначив у Хмельницькому обласному літературному музеї.

SAM_1479

      Привітали прозаїка, журналіста, голову обласної організації Національної спілки письменників України друзі, колеги, побратими по перу. Щирі побажання звучали від заступника керівника виконавчого апарату Хмельницької обласної ради Тетяни Зеленко,

P1300422

керуючої справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради Юлії Сабій,

P1300425 SAM_1483

начальника управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артема Ромасюкова,

P1300426

голови обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка Віталія Міхалевського,

 SAM_1502

директорів обласних бібліотек Катерини Чабан, Тамари Таньчук, Валентини Черноус,

P1300428

SAM_1473     P1300429

SAM_1495

заступника директора міської книгозбірні Елли Холміцької,

P1300430          SAM_1496

SAM_1498

письменників краю.

P1300433

P1300436   P1300442

         Петро Маліш народився 27 січня 1953 року в селі Мединичі Дрогобицького району на Львівщині. Після закінчення середньої школи навчався в Дрогобицькому ПТУ № 6, потім працював фрезерувальником у Мединицькому СПТУ № 18. Пройшов і військову службу, і підготовчі курси до вишу, аж поки став студентом Львівського державного університету імені І. Я. Франка.

        У 1979 році закінчив навчання в університеті, де здобув фах журналіста. За скеруванням потрапив працювати в Хмельницьку обласну молодіжну газету «Корчагінець». Тут пройшов шлях від кореспондента до редактора часопису.

      Журналістські шляхи-дороги повели Петра Маліша у Хмельницьку міську газету «Вільне слово» (заступник редактора), обласну педагогічну газету «Майбуття» (редактор), обласну профспілкову газету «Позиція» (редактор), львівську регіональну газету «Високий замок» (власний кореспондент), обласні газети «Подільський кур’єр» (заступник редактора) та «Подільські вісті» (завідуючий відділом).

    Віддаючись нелегкій журналістській праці, Петро Маліш водночас пробував свої сили у вищій творчій сфері – в літературі. З першою новелою дебютував 1980 року в обласній молодіжній газеті.

         Творчий доробок Петра Маліша можна умовно поділити на три блоки. Перший – це казки та оповідання для дітей (п’ять книжок), другий – проза для дорослих (три книги), третій – документально-публіцистичні твори (п’ять книг). З цих останніх особливе місце посідають історико-публіцистичні книги «Розгул червоного диявола» (2008), «Розгул диявола триває» (20011), «Сталіноїди» (2013), «Безкровний серпень» (2017). В них розкрито великий терор на Хмельниччині, людиноненависницьку суть сталінізму та комуністичної системи. Видання здобули схвальні відгуки у місцевій та всеукраїнській пресі  та особливо – у читачів. Замовлення на книгу автор одержує не тільки з різних куточків України, але й із сусідніх країн.

      У 2014 році Петро Маліш прийнятий до Національної спілки письменників України. А вже з 2017-го очолив обласну організацію НСПУ.

   За активну творчу діяльність в літературі, журналістиці, громадській сфері Петро Маліш відзначений низкою премій: «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (2004), міської імені Богдана Хмельницького (2007), регіональної «Скарби землі Болохівської» (2010), обласної імені Дмитра Прилюка (2015). Нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (2001), Золотою медаллю української журналістики (1979).

      Колеги, друзі побажали Петру Івановичу здоров’я, успіхів, нових книг, а також здійснення мрій та задумів.


Під знаком 2017 року

   2017 рік виявився досить плідним для Хмельницького обласного літературного музею. Різнотематичні музейні уроки, екскурсії, зустрічі з письменниками, наради, семінари, творчі конкурси для молоді, відвідування малих батьківщин митців, яких сьогодні, на жаль, уже немає з нами, встановлення та підтримка зв’язків із закордонними авторами, видання книг місцевих словотворців – все це та багато чого іншого відбувалося упродовж дванадцяти місяців.

     Ще раз підсумувати усе проведене, пригадати те, що залишило приємні спогади у році, що минає, розповісти про свої досягнення мали можливість працівники музею та письменники, які зібралися в закладі культури.

      – Рік познайомив нас із багатьма прекрасними людьми, які сьогодні вже стали нашими друзями, – відзначила заступник директора закладу Людмила Данилюк, яка вела захід. – Ось, наприклад, Міхась Скобла – письменник та дослідник літератури з Білорусі; Володимир Білінський – історик, автор відомих книг «Москва Ординська», «Країна Моксель, або Московія», «Україна-Русь», родом із станції Дунаївці; Микола Білокопитов і Вікторія Сироватко із Запоріжжя, котрі брали участь у літературному фестивалі «Зернослово», що проводився на Білогірщині, та багато інших.

      Присутні на святі підбиття підсумків ще раз розповіли про нововидані книги (П. Маліш «Безкровний серпень», В. Мацько «Українська література: людина-світ-час», В. Горбатюк «Кринична вода», А. Ненцінський «А за річкою – Руда», М. Мачківський «З рідної хати», М. Цимбалюк «Протокольний нокдаун», Л. Весела «Між ріками і Богом», Н. Шмурікова-Гаврилюк «Кобзареві квіти»), декламували свою поезію, уривки із драматичних та дитячих творів (В. Міхалевський, Н. Шмурікова-Гаврилюк). Немало подільських авторів цьогоріч отримали премії чи державні відзнаки, про що теж охоче поділилися, зокрема, В. Мацько розповів про свій творчий ужинок (всеукраїнська премія ім. І. Огієнка та міська – ім. Б. Хмельницького), В. Горбатюк (всеукраїнська премія «Благовіст»), М. Цимбалюк (міська премія ім. Б. Хмельницького), М. Мачківський став лауреатом конкурсу «Українська мова – мова єднання в Одесі  та ін.

PC210206

PC210203

PC210213

PC210194

PC210207

      На заході виступили претенденти до Національної спілки письменників України Артур Закордонець та Оксана Скоц.

PC210215

PC210210

    Людмила Миколаївна також коротко охарактеризувала найбільші зимові свята, які вже відзначили українці – Андрія, Св. Миколая, Катерини, Варвари. Аби ще раз пройнятися їхнім відлунням, вокальна група «Музея» виконала ряд новорічно-різдвяних пісень.

PC210199

      У теплій  атмосфері промайнула двогодинна зустріч, як одна мить.

PC210197 PC210231 PC210233


«Зернослово» посіяли на Білогірщині

   PA170903

      Обласний літературний музей та обласна організація Національної спілки письменників України провели літературний фестиваль «Зернослово» в Білогірському районі. Це вже втретє протягом останніх років письменники Хмельниччини та гості з інших областей України із своєю творчістю, своїми книгами виїжджають на зустрічі з читачами одного з районів нашого краю. Побували вони в Деражнянському, Хмельницькому, Ярмолинецькому районах, залучивши до фестивалю своїх колег по перу з Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Львівської, Рівненської областей.

       Нині ж у літературному фестивалі в Білогірському районі, окрім подільських майстрів слова, взяли участь гості із Запорізької області – Вікторія Сироватко та Микола Білокопитов.

PA180945

         Вирушаючи в таки справді далеку дорогу до читачів, учасники фестивалю, поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченкові, прочитали біля нього вірші Великого Кобзаря.

PA170897

       До погруддя великого поета-пророка поклали квіти і в Білогір’ї – уже після проведення тут, у центральній районній  бібліотеці, літературно-мистецького свята «Зернослово».

PA180966

       Учасників фестивалю привітали перший заступник голови Білогірської районної держадміністрації Володимир Кирилюк, директор районної централізованої бібліотечної системи Галина Мартинюк.

          Перед читачами – бібліотечними працівниками, учнями школи, місцевими поетами-аматорами – з розповідями про літературний фестиваль, діяльність обласної письменницької організації, з читанням своїх творів виступили директор обласного літературного музею Василь Горбатюк, голова обласної організації НСПУ Петро Маліш, поети Анатолій Ненцінський, Віталій Міхалевський, Михайло Цимбалюк, Людмила Весела, Ольга Остапчук, Вікторія Сироватко, Микола Білокопитов. Гарним пісенним доповненням до піднесеної атмосфери зустрічі були пісні у виконанні місцевого пісенного дуету «Поцілунок» (Катерина і Володимир Міщуки).

PA180936

     Учасники фестивалю познайомилися з експозицією районного історично-краєзнавчого музею, побували у тих місцях Білогір’я, що пов’язані з іменами відомих українських письменників-земляків: Миколи Федунця, Миколи Мачківського, Леоніда Закордонця.

      Наступного дня майстри художнього слова відвідали містечко Ямпіль, побували біля «святого джерела» в його околицях.

PA190055

        Цей день був насичений і зустрічами з читачами: розбившись на творчі групи, письменники побували в селах Сушівці, Міклаші, Гулівці. Звичайно ж, виступили із своїми творами і в Ямполі. В кожному селі гості залишили добірки книг для місцевих бібліотек. Активну підтримку в проведенні фестивалю надали школи району.

      Свою назву «Зернослово» літературний фестиваль узяв з рукописів відомого письменника-земляка, родом з Ярмолинеччини, Костя Гордієнка – лауреата Державної премії імені Т. Шевченка. Мета фестивалю: сіяти слово – літературне, високохудожнє – в районах області, безпосередньо в селах, де місцевий люд сіє зерно, вирощує хліб і до хліба. Цьогорічний фестиваль засвідчив, що цей засів падає на благодатний ґрунт – читачі з цікавістю та захопленням  сприймають творчість українських письменників, з нетерпінням чекають їхніх нових книг.


Василь Горбатюк – лауреат Всеукраїнської літературної премії “Благовіст”

    Згідно з рішенням журі Всеукраїнської літературної премії «Благовіст» Національної спілки письменників України лауреатами 2017 року стали:

         – у номінації «Перша книжка» – Надія Позняк за збірку «Шкіра»;

           – у номінації «Поезія» – Ольга Кіс за збірку «Числа пророчі»;

      – у номінації «Проза» – Василь Горбатюк за книгу повістей та оповідань «Птиці над нами».

img541


Василя Горбатюка визначено переможцем конкурсу на посаду директора Хмельницького обласного літературного музею

       25 квітня за участі першого заступника голови обласної ради Неоніли Андрійчук відбулось засідання комісії з конкурсного добору на посаду директора комунального закладу культури «Хмельницький обласний літературний музей».

     До участі у конкурсі було допущено четверо кандидатів: Василь Горбатюк, Володимир Захар’єв, Сергій Щур та Ігор Западенко.

       Члени комісії провели співбесіди з кожним з претендентів, заслухали проекти програм розвитку комунального закладу на найближчі роки.

     Отож, за результатами відкритого голосування більшість членів комісії проголосувала за Василя Горбатюка – тимчасово виконуючого обов’язки директора комунального закладу культури «Хмельницький обласний літературний музей» .

        Враховуючи рішення конкурсної комісії, протокол засідання направлено голові обласної ради для призначення Василя Горбатюка директором Хмельницького обласного літературного музею та підписання з ним контракту.

Протокол засідання