More from: Події Ахматова

У Слобідці-Шелехівській відбулися тридцяті Ахматовські читання

На чергових Ахматовських читаннях у день 130-річчя від дня народження поетеси Анни Андріївни Горенко (Ахматової) говорили не тільки про творчий і громадянський геній письменниці. Добре згадали і тих, хто досліджував і зберігав матеріали про життя і творчість одного з найвидатніших поетів півстолітньої епохи.  Щорічні  читання відбулися у музеї Анни Ахматової в селі Слобідка-Шелехівська, Деражнянського району. Рівно тридцять років тому він відкритий у колишній садибі Віктора й Ганни Вакарів, де тривалий час у своєї сестри мешкала мати поетеси Інна Еразмівна Горенко.

Із Поділлям рід Анни Ахматової пов’язав осідок представника старого руського роду Стогових Еразма Івановича. Після виходу у відставку начальник канцелярії жандармерії київського генерал-губернатора придбав помістя у Снітівці Летичівського повіту, а коли п’ятеро його доньок виростали, він їх одружував із заможними поміщиками по-сусідству, даючи багатий посаг за кожною. Інна переїхала до найстаршої зі своїх сестер Ганни Еразмівни після розлучення зі своїм другим чоловіком, інженером Андрієм Горенком.

У листах, щоденниках та в деяких віршах Анни Ахматової (прізвище своєї прабабусі татарки Ганни Ахматової молода поетеса взяла через те, що Андрій Горенко заборонив дочці підписувати поезію своїм) не раз згадується цей куточок Поділля. Вважається, що вона відвідувала Шелехове більш як півдесятка разів, починаючи з 1896 року. На разі музей та парк-пам’ятка займає гектар території із колишніх дев’ятнадцяти гектарів садиби Вакарів. Він межує зі старим цвинтарем, при вході на який збереглися могили подружжя Вакарів та Інни Еразмівни Горенко.

Після більшовицької революції велику садибу у Вакарів реквізували для потреб села. Оскільки вони не були деспотами для селян, шелехівці виділили їм для проживання лісовий будиночок на околиці. Узявши туди найнеобхідніше, Віктор і Ганна Вакарі роздали людям меблі, посуд та інше майно. Збережене ними, воно повернулося вже як експонати у кімнати колишньої садиби. І в комплексі з речами самої Анни Ахматової, які передали з утворенням музею в Слобідці-Шелехівській із Ленінграда, все це складає одну з найбагатших експозицій про поетесу.

Музейний комплекс у Слобідці-Шелехівській доповнює «петербурзький куточок»: біля першого в Україні погруддя Ахматової (скульптор – Віктор Зайко із Петербурга) встановлений ліхтар із улюбленого письменницею Петербурга і ковані лавки з Царського Села.

Із покладання квітів до могил Вакарів та Горенко розпочалися Ахматовські читання.

Тамара Міцінська під час літературно-мистецької композиції на Ахматівських читаннях згадала внесок ахматознавця музейника з Ленінграда Євгена Лінда, котрий зо двадцять разів приїжджав на Хмельниччину під час створення музею, щоразу привозячи матеріали в його експозицію. Сама їздила не раз у Ленінград, зупиняючись у нього з дружиною.

– А почалося все з відвідин Слобідки-Шелехівської групою деражнянських школярів із вчителькою Любов’ю Теленько. Побувавши у селі, яке відвідувала Анна Ахматова, вчителька повезла дітей на екскурсію в Леніград, де і познайомилася з Євгеном Ліндом, – розповіла Тамара Петрівна Міцінська. – Розпочата таким чином дослідницька робота й обернулася створенням музею до століття від дня народження поетеси зі світовим ім’ям.

Оргкомітет відзначення століття Ахматової в Україні очолювала Ліна Костенко. У дні відкриття музею, 25 червня 1989 року вона записала у книзі відгуків: «Спасибі людям, котрі допомогли Анні Ахматовій зустрітися зі своєю матір’ю у безсмерті, в українському селі Слобідка-Шелехівська».

Цього року основними учасниками Ахматівських читань у музеї письменниці традиційно стали члени обласної організації Національної спілки письменників України, літератори-дослідники, краєзнавці.

Гостями читань стали завідувачка бібліотеки імені Анни Ахматової в Києві Надія Шеремет і київська письменниця Міла Іванцова,

група письменників із Вінниці на чолі з Андрієм Стебелєвим.

За словами директора літературного музею Василя Горбатюка, заочним учасником цьогорічного заходу в Слобідці-Шелехівській є колектив літературно-меморіального музею Івана Франка на його батьківщині в Нагуєвичах, Івано-Франківської області.

– Наша спільна ідея – видання творів Івана Франка у перекладі на російську Анни Ахматової, – повідомив він.

Письменник Михайло Цимбалюк представив дослідження київського журналіста Віталія Селика про розташування колишньої Миколаївської церкви, у якій брали шлюб молоді поети Анна Горенко й Микола Гумільов.

Виступила вокальна група літмузею «Музея» котра із квартету розширилася до секстету,

тематичну виставку привезла у село Деражнянська центральна бібліотечна система.

– Наша бібліотека на Оболоні в Києві, поруч із Шевченковою «Хатою на Пріорці» також відкрилася в рік столітнього ювілею Анни Ахматової, тому й носить її ім’я, – сказала надія Шеремет. – Спочатку ми мали тільки літературу про Ахматову, її книги. Потім отримали копії документів, для використання у бібліотеці нам передали свої твори митці. Так і відкрився в 2011 році музей. Особистих речей поетеси ми не маємо, але витримуємо стилізацію під її час.

Міла Іванцова провела буквально телеміст із Ахматівських читань у Францію, де за заходом слідкували друзі, котрі не раз відвідували музей поетеси у Слобідці-Шелехівській.

Перед учасниками читань виступили також письменники Петро Маліш,

Микола Мачківський,

Неоніла Яніцька,

Любов Сердунич,

Андрій Стебелєв,

Олена Вітенко,

Тетяна Скомаровська,

Лариса Сичко,

Тетяна Яковенко.

– Я переконаний, що росіяни коли-не-коли пройдуть катарсис очищення від шовінізму, і саме постать Анни Ахматової стане містком і мовою порозуміння між нашими суспільствами, – заявив Андрій Стебелєв.

Після літературних читань і традиційної екскурсії експозиційними залами музею, яку провела його завідувачка Ніна Трубіцька, учасники читань вшанували причетних до створення музею. На сільському кладовищі вони поклали квіти до могил першої завідувачки музею Анни Ахматової Марії Іванівни Скорбатюк та дітей колишнього садівника Вакарів Дмитра Капітанчука, котрі доклали рук до збереження речей і передачі їх у музей.


Ахматовські читання у Слобідці-Шелехівській

Вчергове відбулися Ахматовські читання в літературно-меморіальному музеї Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району). Присвячені вони були 129-річчю з дня народження поета.

Участь в Ахматовських читаннях взяли письменники Хмельниччини, Вінницької та Одеської областей, педагоги, бібліотечні працівники Деражнянщини. Особливим гостем літературного свята була правнучка Івана Франка по лінії його рідного брата Онуфрія Олеся Франко з м. Калуш Івано-Франківської області.

Вона працює в дитячій музичній школі, пише вірші для дітей, творить пісні на власні тексти, а також на слова інших авторів, зокрема, й із Хмельниччини. Співпрацює і з нашим земляком-композитором Іваном Пустовим.

Олеся Франко розповіла про свою родову лінію, що ведеться із сім’ї Івана Яковича, про свою творчість.

Присутність на читаннях Олесі Франко спрямувала увагу учасників свята на таку тему, як переклади Анною Ахматовою творів Івана Франка – його сонетів, поетичної збірки «Зів’яле листя”. Тому й звучали під зеленими кронами Слобідки-Шелехівської й поезії І. Франка, і переклади їх Анни Ахматової.

Із своїми роздумами про творчість Анни Ахматової, про її долю, затиснуту в лещата сталінського режиму, ділилися поет, перекладач, журналіст, видавець із Одеси Анатолій Глущак,

поети з Вінниці Андрій Стебелєв, Світлана Лапатанова, Юлія Броварна, Олена Асачова,

письменники Хмельниччини – директор обласного літературного музею Василь Горбатюк, голова обласної організації НСПУ Петро Маліш, Лідія Ярохно, Микола Клец, Віталій Міхалевський, Михайло Цимбалюк, Артр Закордонець. Звучали поезії Анни Ахматової, вірші учасників читань.

Цікавими були виступи молодої поетеси, лауреата Міжнародного літературного молодіжного конкурсу Оксани Скоц, літераторів Любові Сердунич, Миколи Радиці, Миколи Матусця.

У виконанні вокальної групи «Музея» обласного літературного музею прозвучали українські народні пісні.

 

Учасники читань поклали квіти до погруддя Анни Ахматової, на могили її матері Інни Еразмівни Горенко, тітки Анни Еразмівни Вакар і її чоловіка Віктора Модестовича – саме в їхній колишній садибі діє літературно-меморіальний музей Анни Ахматової. Сюди в дитячі та юні роки до своїх родичів приїжджала Аня Горенко, сюди ведуть нині дороги всіх, кому близька й жадана поезія Анни Ахматової.


Ахматовські читання Чудотворна сила музи

               P6230111

          «Приходь. Я жива. Я ще тут…» Анна Ахматова, якій належить цей рядок із вірша, мовби запрошує увійти до літературно-меморіального музею її імені. І чималий гурт письменників та краєзнавців із Хмельницького, Вінниці, Рівного, Дунаєвець, Старокостянтинова, Нетішина в день чергової річниці славної поетеси прибули в Слобідку-Шелехівську Деражнянського району.

19250466_1512978935442805_257870383369446739_o

19441878_1015483475254051_8050972643596927756_o

     Гості з особливим зацікавленням слухали господиню музею Ніну Трубіцьку, розглядаючи експонати. Дехто тут уперше. І не приховував свого враження.

P6230110

P6230112

     Анна Ахматова-Горенко неодноразово приїжджала в Слобідку-Шелехівську до тітки Анни Вакар. Написала в селі декілька віршів. Після революції поселилася в сестри і померла 1930 року матір поетеси Інна Еразмівна. Гості відвідали старе кладовище, де вона похована і поклали на впорядкуванні могили її та сім’ї Вакарів квіти.

    Мені був голос. Він утішно

    Так говорив: «Іди сюди,

     Залиш свій край глухий і грішний,

      Залиш Росію назавжди».

       Її називають видатною російською поетесою. Але вона ніколи не цуралася українського коріння, знала свій родовід. По чоловічій лінії Горенків походив рід від гетьмана Сагайдачного. А по материнській – від симбірського роду нащадків хана Ахмата, який розчинився пізніше серед українців. Поетка завжди пишалася тим, що «українська мова – мова моєї матері», що в Росії «всі вважають мене українською». Влітку Ганнуся (так її називали на Поділлі) полюбляла носити полотняну вишиту сукню, перекладала вірші Івана Франка та інших літераторів.

     На подвір’ї, навпроти пам’ятника Анні Ахматовій (до речі, встановлений перший в Україні), тільки-но розставили лавки, як несподівано задощило рясно небо. Тож митці читали переклади з творчої спадщини Ахматової та свої вірші в музейному приміщенні.

19442085_1512980648775967_5906606195397322960_o

     Це вінничани Анатолій Мартинюк, дві Ірини – Федорчук і Журавель, Віктор Крупка, талановитий початківець Артем Петренко,

P6230131

P6230133

P6230136

P6230135

P6230138

дослідники життя і творчості Ахматової Галина Черниш і заступник директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею Олег Романчук,

P6230148

P6230124

P6230126

хмельничани Микола Мачківський, Віталій Міхалевський, Михайло Цимбалюк, Василь Горбатюк, Петро Маліш і Ніна Шмурикова-Гаврилюк,

P6230129

P6230141

P6230146

P6230142

молоді поетеси Олена Іськова та Ольга Остапчук,

P6230123

P6230143

нетішинець Микола Радиця та багато інших.

P6230149

P6230147

P6230152

P6230154

P6230127

      Любит, любит кровушку

       Русская земля, –

говорила поетка в 1921 році. Як же актуально звучить цей вірш у перекладі Миколи Клеца:

        Любить крівцю панночка,

       Рашинська земля.

P6230157

 


Нові надходження на благодійний рахунок

   Благодійний рахунок на підтримку літературно-меморіального музею Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької області) перед днем народження видатного поета поповнили перерахування ще від трьох осіб. Це –

     Невідомий,

     Н. Кошуцька,

      В. Кабашник.

      Дякуємо їм, як і всім, хто зробив свій грошовий внесок раніше. Нині сума на рахунку складає 12 тис. гривень. Ці кошти будуть використані при виконанні ремонтних робіт у музеї.

   Закликаємо всіх, кому дорога і близька творчість Анни Ахматової, хто турбується про збереження пам’яті про неї в нашому Подільському краї, прилучатися до акції «Благодійні внески на музей Анни Ахматової».

      Внески слід перераховувати на КЗК «Хмельницький обласний літературний музей», р/р 31558301124367, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 34088892.


Благодійні внески на підтримку літературно-меморіального музею Анни Ахматової

   100_8857

       Благодійні внески на підтримку літературно-меморіального музею Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району) надходять на спеціальний розрахунковий рахунок комунального закладу культури «Хмельницький обласний літературний музей». Гроші будуть використані на ремонт будинку музею та благоустрій території.

      Колектив обласного літературного музею називає прізвища благодійників і висловлює щиру вдячність за підтримку діяльності музею Анни Ахматової:

Вайвала Н.О.

Бакланов Євген Павлович

Вовк Тетяна, Мільман Жанна

Радченко Олександр, Буяновська Галина

Пулатова Л. І.

Осадчук Олена Аркадіївна

Аріон Г., Вараниця Л. Г.

Баранова Наталія Володимирівна

Пісклова Міла

Русіч Ніколаєв

Катерина Горобець (Лас-Вегас),

Вараница Сергей

Викладачі зарубіжної літератури, м. Хмельницкий

Воробйов Костянтин

Трояновський Сергій

Клуб “Боевая подруга”

Лозівська ЗОШ 1-3 СТ.

Невідомий, м. Київ

НВК №2, Пагута Т.М., Якобчук І.

Скорбатюк О., Скорбатюк Л. С., Суник Г. І.

    Закликаємо всіх, кому дорога і близька творчість Анни Ахматової, хто турбується про збереження пам’яті про неї в нашому Подільському краї, прилучатися до акції «Благодійні внески на музей Анни Ахматової».

       Внески слід перераховувати на КЗК «Хмельницький обласний літературний музей», р/р 31558301124367, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 34088892.


Літературні Ахматовські читання «Путь мой жертвенный и славный», приурочені дню народження Анни Ахматової

   На літературні читання, приурочені 127-ій річниці з дня народження поетеси завітали письменники, журналісти, краєзнавці, шанувальники творчості Анни Андріївни.

DSCN2187

20160623_114652

       Гості заходу поклонилися могилам матері Анни Ахматової та її родичів, поклали квіти до її погруддя, пригадали її життєвий та творчий шлях, подорожуючи залами музею.

DSCN2202

DSCN2203

20160623_125820

       На літературно-мистецькій частині були присутні та поділилися своїми спогадами про відкриття музею, почитали вірші Ахматової, свої переклади, свої вірші – письменниця, перекладачка Ніна Качеровська, письменник, член обласної організації НСПУ Микола Мачківський, письменниця, краєзнавець Любов Сердунич, письменниці, члени обласної організації НСПУ Ніна Шмурікова, Людмила Весела, краєзнавець Борис Кузіна, письменник, член обласної організації НСПУ Микола Клец, письменниця Лідія Ярохно, журналіст Володимир Дмитрик, письменник, Віталій Міхалевський та ін.

20160623_132245

20160623_132834

20160623_142246

     Вокальна група «Музея», що діє при обласному літературному музеї виконала пісні на слова Анни Ахматової.

20160623_123126