Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ

        Акцію «Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ» провели в Хмельницькому обласному літературному музеї. І цей захід поєднали з Міжнародним днем музеїв. Завсідники музею – письменники й громадськість – розповіли про місце музею в житті, про значення вишиванок, їхню роль у збереженні культурних та духовних традицій.

      Традиція масово одягати вишиванки має ім’я. Це Юлія Воронюк, котра ще студенткою Чернівецького національного університету в 2006 році закликала студентство й викладачів узяти приклад зі свого однокурсника, який практично не розлучався з вишиваною сорочкою.

       – На одній із найперших фотографій у моєму житті я стою на стільці у вишиванці, – розповів голова обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш. – З тими часами завжди найприємніші спогади, й коли бачу знайомих та друзів у вишиваних сорочках і блузках, то здається, що вони молодшають.

     Вишиванковий дух традицій передав і директор літмузею Василь Горбатюк: «Ще малюком впіймав у душу видовище, як дівчата навесні співали веснянок у вишиванках перед Великоднем. У танку вони стали у два ряди й сплелися руками. І по тому сплетеному мосту ступала босоніж дівчинка. Я не запам’ятав, хто то саме був, але та картина все стояла в мене перед очима. І от через десятки років в автобусі на Гнатівці завів розмову з землячкою про наші традиції. Уявіть: вона розповідає і буквально змальовує ту картину, яка в мене стояла перед очима майже все життя. То вона була тією дівчинкою…»

       Один із збирачів експозицій літературного музею Микола Мачківський поділився спогадами про створення музею і відкриття його в 1993 році. «Пощастило зустрітися і взяти матеріали для музею ще в живих Костя Гордієнка, Олеся Гончара, котрий потім навіть у своєму щоденнику написав про нашу зустріч. Наукова робота в музеї вплинула й на творчість – до того був лише поетом, а дослідивши творчість поета-фронтовика Володимира Булаєнка, став писати й прозу», – згадав він.

         Родзинкою свята музею у вишиванці стали вступи вокальної групи «Музея», котра пару років тому згуртувалася в літературному музеї.

SAM_0505

SAM_0511

DSCN2388

DSCN2392

DSCN2393


Ми – українці, ми – європейці!!!

Ми – українці, ми – європейці,

або Як молодь Хмельницького відзначала День Європи у літературному музеї

 ZnDqsP0j2r8

     У рамках проведення Днів Європи в Україні в Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася літературно-мистецька акція «Ми українці – ми європейці». 12 травня творча молодь міста вкотре зібралася в стінах закладу, аби поділитися своїми новими творчими напрацюваннями, представити на розсуд слухача свої поезії. З уст юних юнаків і дівчат злітали заримовані у строфи думки-погляди, якими вони бачать світ у всій його красі. В їхній уяві щодня він набирає нових ознак, перетворюючи реальність у щось колоритне, небуденне, вище.

7_2yD38IgGg-a4NNMsItyY

      Серед присутніх були автори-початківці, поети, перші книги котрих уже давно радують читачів цікавими метафорами, епітетами, неологізмами. А керували творчим процесом комунікабельні, дотепні і вкрай неординарні словотворці Микола Палига і Тетяна Бобик, більш відома як Леді Бо.

6n11O7dmrVE

    Перша частина акції дала можливість усім бажаючим прочитати улюблені вірші, заглянути у свій внутрішній дивокрай, де згуртувалися найрізноманітніші почуття – радості, смутку, хвилювання, щастя. Романтичні, бентежні, мрійливі, ніжні, навіть, можна сказати, повітряні вірші звучали того світлого травневого дня у музеї. Молоді поети не боялися демонструвати свою творчість перед аудиторією, адже знали, що навіть якщо у їхніх творах і будуть деякі огріхи, їх за це не засудять, а, навпаки, дадуть пораду, допоможуть виправити, скажімо, неточність рядка чи більш лаконічно обгрунтують думку. Бурхливими аплодисментами зустрічали на сцені Кшисю Федорович, Аліну Ясинецьку, Яну Боднарчук (Світлу), Анну Новак, Микиту Боднара, Миколу Журавльова, Альону Лісничу та інших.

bRQyzfa8lkw                   dJjTl3q-iZA

VlHFO5MPhUsE7zP0rujakc

      Також присутні мали можливість насолодитися колоритно-спокусливим словом Тетяни Бобик та філософським – Миколи Палиги.

      Потім була музична частина. Максим Чабан і Василь Бексяк, граючи на гітарі та виконуючи українські пісні, а також пісні у перекладах з інших мов, приємно зворушили публіку. В одному часі і в одному просторі перед присутніми постали різні національності, різні країни зі своїм менталітетом, образом життя, зі своїми цінностями.

      Після музичної «розрядки» молодь поринула у «5-хвилинку». Саме стільки часу виділялося на обговорення творчості улюбленого європейського письменника, чиї книги навчають, спонукають на хороші вчинки, дають можливість пізнати життя. Про кого тільки не розповідали – Зигмунд Фрейд, Рей Бредбері, Джон Бойн, Роберт Бернс та інші. Кожний виступ заслуговував гучних оплесків, на що того вечора не скупився ніхто.

     Наприкінці заходу головний зберігач фондів літературного музею Валентина Боневич подякувала молоді за теплу й доброзичливу атмосферу, яка панувала у залі і підтримувала дух творчості. За її словами, ця зустріч була дуже корисною і повчальною, адже дала змогу кожному молодому автору заявити про себе, показати свій талант, а також стати на крок ближче до Європи, куди ми усі так прагнемо.



«Західна Європа і Україна: мистецькі паралелі і меридіани»

     es (1)

    У рамках відзначення днів Європи у Хмельницькому обласному літературному музеї відбулося засідання «круглого столу» «Західна Європа і Україна: мистецькі паралелі і меридіани».

      «Круглий стіл» мав декілька сторінок. Так, завідуюча відділом експозиційної роботи обласного художнього музею Марія Фролова розповіла про європейські традиції у творчості представників Львівської живописної школи (на прикладі творів з музейної колекції).

20170512_114419

    «Крила натхнення Юзефа Ігнаци Крашевського» – так називався виступ директора обласного літературного  музею Василя Горбатюка. У ньому йшлося про творчий та життєвий шлях польського письменника ХІХ століття, який  майже десять років мешкав у селі Киселі нинішнього Старокостянтинівського району, написав тут низку творів, у яких розповів про тогочасне життя українських селян.

20170512_115444

       Тему продовжив директор Державного історико-культурного заповідника «Самчики» Богдан Пажимський. Він повів мову про минуле, сучасне та майбутнє колишнього маєтку Юзефа Ігнаци Крашевського в Киселях, який нині, вже кілька років, перебуває фактично в бездоглядному стані. У своєму підсумковому рішенні учасники засідання «круглого столу» зазначили про необхідність не лише збереження цієї пам’ятки історії й культури, але й перетворення її в діючий заклад у сфері літературознавства рідного краю.

20170512_120608


Максим Рильський “знову” на Хмельниччині!!!

         У Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася зустріч із головою родинного Фонду Максима Рильського, його внуком-тезкою, також Максимом Рильським.

IMG_0619

        Дослідник творчості свого діда завітав на Хмельниччину, аби оголосити про проведення чергового Всеукраїнського поетичного конкурсу «Троянди і виноград».

      Цьогоріч уже вчетверте (перші три конкурси відбулися в 2006, 2008 та в 2012 роках) аматори художнього слова пропонуватимуть свою творчість на розгляд журі, серед відомі поети, літературознавці, такі як Іван Драч, Микола Луків, Вікторія Колесник, Максим Рильський та інші.

      – Хмельницький став другим містом після Києва, куди я приїхав із оголошенням конкурсу, адже знаю, що тут є дуже талановиті поети, твори яких зачіпають «за живе», – зауважив Максим Георгійович.

   І справді, наші поетеси, уже члени Національної спілки письменників України, Олена Ткачук  і Ольга Остапчук з Дунаєвець є лауреатами цього поетичного конкурсу. Ще один переможець – Анатолій Сєров – проживає у селі Явтухи Деражнянського району.

     – «Троянди і виноград» – це конкурс для найширших верств населення (від 10 років й старших). Він ставить за мету відкрити дарування людини, яка, можливо, пише тільки для себе, – зауважив Максим Рильський.

     IMG_0604

IMG_0614

      Дослідник творчості відомого поета навів статистику, з якої присутні у залі письменники, представники місцевих ЗМІ дізналися, що найактивніше до поетичного вернісажу за ці роки долучалася учнівська молодь – школярі, студенти, після них ідуть освітяни – вчителі, викладачі, далі – журналісти. Цікаво, що серед конкурсантів були й медики, бухгалтери, архітектори. Тобто, поетичне слово доступне людям різних професій.

       Під час зустрічі присутні розповідали про свої наукові та літературознавчі дослідження творчості Максима Тадейовича Рильського. Зокрема, директор музею Василь Горбатюк повідав про те, працюючи в одному з київських архівів, натрапив на досі невідомий вірш поета… Згодом він опублікував цей вірш у газеті «Літературна Україна». Нині поетичний твір часто використовують у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського.

18452732_10212788107081514_390341481_o

   Про проведення студентської науково-практичної конференції в Хмельницькій гуманітарній-педагогічній академії, приуроченої творчості Максима Рильського, розповів доктор педагогічних наук, професор Віталій Мацько. Він також повідав про свою роботу в архівах, звідки почерпнув чимало цікавої інформації про поета, яку тепер розповідає своїм студентам.

IMG_0611

       Під час зустрічі лауреат конкурсу Ольга Остапчук прочитала свої нові вірші, розповіла про свою участь у поетичному вернісажі, який, на її думку, дає хорошу можливість самовиразитись, виявляє поетичну іскру в людей, які тягнуться до слова, експериментують.

   Максим Георгійович розповів про умови проведення конкурсу. За його словами, цього року передбачено чотири номінації в жанрі лірики: патріотична, філософська, інтимна, пейзажна. Кожний учасник може надіслати один або декілька віршів у друкованому вигляді загальним обсягом до 150 рядків. Усі твори слід надсилати на адресу музею М. Рильського (03039, Київ-39, вул. Максима Рильського, 7, з поміткою «Поетичний вернісаж»). Крайня дата на поштовому штемпелі – 25 вересня. Учасники конкурсу мають визначити та назвати номінацію свого твору, а також надати основні дані про себе: ПІБ, повна адреса, контактний телефон, вік, освіта, місце роботи, посада. Надіслані твори не рецензуватимуться і не повертатимуться.

   Присутні ставили різні запитання внуку великого поета. Максим Георгійович розповідав про цікаві епізоди з життя свого діда.

   Насамкінець зустрічі Максим Рильський подарував літературному музею деякі нові видання творів Максима Тадейовича. Василь Горбатюк же вручив досліднику свою книгу «Слово і меч», в якій розповідається про Павла Богацького, видавця і редактора журналу «Української хати», де свого часу часто публікував свої твори тоді юний Максим Рильський.

   Активну участь в організації презентації конкурсу взяв відомий на Хмельниччині журналіст Павло Хорошенюк.

18427058_10212788108681554_1593893015_o

IMG_0618


«Місячник поезії» в літературному музеї

      Хмельницький обласний літературний музей став місцем зустрічі молодих і талановитих, перспективних, впевнених у собі людей, у яких завжди чимало нових ідей, котрі вони намагаються втілити у життя.
       Упродовж квітня у закладі представники громадської організації «Молодь за краще майбутнє» проводили насичені літературні заходи, що мали символічну назву «Місяць поезії». Так, один раз на тиждень креативні хлопці та дівчата приходили у музей зі своїми творчими доробками, літературними експериментами, якими залюбки ділилися із зацікавленою публікою, – і вона гучними аплодисментами вітала кожного автора-початківця, любителя поетичного слова.
       – Наша громадська організація працює з молоддю і для молоді. Ми хочемо об’єднати якнайбільше людей навколо себе, щоб разом долучатися до мистецтва, до суспільного життя, змінювати його на краще, – розповідає керівник літературного місячника Богдана Морозова. – Ми «ЗА» реалізацію ініціатив та покращення духовного стану, загального благополуччя і благоустрою нашого міста.
       Під час літературних зустрічей значна роль відводилась інтерактивній частині. Присутні брали участь у різноманітних конкурсах, підготовлених представниками ГО «Молодь за краще майбутнє», інсценізували свої твори, зачитували поезії улюблених письменників. У залі панувала атмосфера затишку і поваги один до одного. Кожен мав можливість висловити свою думку, прокоментувати чийсь виступ, взявши участь у грі «Вільний мікрофон», написати свою історію на певну тему або позмагатися у «літературній естафеті». Ліричним відступом було чаювання та жваве смакування солодощами, після чого робота знову набирала обертів.
     У перспективі ГО «Молодь за краще майбутнє» і надалі співпрацювати з Хмельницьким обласним літературним музеєм, адже тут і умови відповідають, і атмосфера особлива.

AuUgLC-vz-Y

dDoh2pWESL8

e1cWoiBAquk

   КОМЕНТАРІ УЧАСНИКІВ:
    Анна Поплавская: “Місячник поезії” – це чудова ініціатива для молоді, котра дає можливість самовиразитися, проявити власну індивідуальність не соромлячись цього. Це дуже важливо. Як деб’ютантка скажу, що неймовірна атмосфера затишку, комфорту, рівності і доброзичливості, неабияк мене вразила. Уявляла, що всі такі серйозні будуть, з вивіреними до коми творами, чи щось на кшталт цього.
       А побажання, команді МКМ наснаги і “іскритися” та не вигорати такими от ініціативами. Тим, хто сумнівається, а чи й соромиться своєї творчості, чи, як я кажу, експериментів, бажаю сміливості і натхнення, тому що, мелодій у житті багато і вони всі чудні. Звучіть!

 


Благодійні внески на підтримку літературно-меморіального музею Анни Ахматової

   100_8857

       Благодійні внески на підтримку літературно-меморіального музею Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району) надходять на спеціальний розрахунковий рахунок комунального закладу культури «Хмельницький обласний літературний музей». Гроші будуть використані на ремонт будинку музею та благоустрій території.

      Колектив обласного літературного музею називає прізвища благодійників і висловлює щиру вдячність за підтримку діяльності музею Анни Ахматової:

Вайвала Н.О.

Бакланов Євген Павлович

Вовк Тетяна, Мільман Жанна

Радченко Олександр, Буяновська Галина

Пулатова Л. І.

Осадчук Олена Аркадіївна

Аріон Г., Вараниця Л. Г.

Баранова Наталія Володимирівна

Пісклова Міла

Русіч Ніколаєв

Катерина Горобець (Лас-Вегас),

Вараница Сергей

Викладачі зарубіжної літератури, м. Хмельницкий

Воробйов Костянтин

Трояновський Сергій

Клуб “Боевая подруга”

Лозівська ЗОШ 1-3 СТ.

Невідомий, м. Київ

НВК №2, Пагута Т.М., Якобчук І.

Скорбатюк О., Скорбатюк Л. С., Суник Г. І.

    Закликаємо всіх, кому дорога і близька творчість Анни Ахматової, хто турбується про збереження пам’яті про неї в нашому Подільському краї, прилучатися до акції «Благодійні внески на музей Анни Ахматової».

       Внески слід перераховувати на КЗК «Хмельницький обласний літературний музей», р/р 31558301124367, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 34088892.


Василя Горбатюка визначено переможцем конкурсу на посаду директора Хмельницького обласного літературного музею

       25 квітня за участі першого заступника голови обласної ради Неоніли Андрійчук відбулось засідання комісії з конкурсного добору на посаду директора комунального закладу культури «Хмельницький обласний літературний музей».

     До участі у конкурсі було допущено четверо кандидатів: Василь Горбатюк, Володимир Захар’єв, Сергій Щур та Ігор Западенко.

       Члени комісії провели співбесіди з кожним з претендентів, заслухали проекти програм розвитку комунального закладу на найближчі роки.

     Отож, за результатами відкритого голосування більшість членів комісії проголосувала за Василя Горбатюка – тимчасово виконуючого обов’язки директора комунального закладу культури «Хмельницький обласний літературний музей» .

        Враховуючи рішення конкурсної комісії, протокол засідання направлено голові обласної ради для призначення Василя Горбатюка директором Хмельницького обласного літературного музею та підписання з ним контракту.

Протокол засідання

 


Дідусь Кенир – гість читачів Хмельниччини

     IMG_6882

   Хмельницький обласний літературний музей став ініціатором та організатором проведення циклу презентацій книги «Леонід Глібов – дітям». Щойно, в рік 190-літнього ювілею видатного українського байкаря і поета, збірка побачила світ у львівському видавництві «Апріорі». Така увага до цієї книги й зацікавленість у її поширенні серед читачів Хмельниччини з боку музею цілком закономірна, адже Леонід Глібов більше двох років перебував на теренах нашого краю, створив тут два своїх шедеври – вірш «Журба», що за популярністю став народною піснею (автор музики Микола Лисенко) і знамениту байку «Щука». Крім того, передмову до нової книги Л. Глібова написав директор музею Василь Горбатюк.

     – Коли мені запропонували створити життєпис Леоніда Глібова, адресований читачам молодшого шкільного віку, я залюбки погодився, – розповідав В. Горбатюк під час презентації, що відбувалася в літературному музеї.

IMG_6877

       – Адже захоплення творчістю Леоніда Івановича з іще дитячих років підсилило і прочитання в юності документальної повісті Олександра Дека «Журливий заспів» про долю поета-байкаря, а згодом знайомство й тривале приятелювання з автором книги Олександром Аврамовичем, і перебування в Чорному Острові, де свято бережеться пам’ять про Глібова (свого часу я там навчався у профтехучилищі), і деякі матеріали про нього, на які натрапив у Національній бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.

   Леонід Глібов народився 5 березня (21 лютого за старим стилем) 1827 року в селі Родзянки Хорольського повіту на Полтавщині (сьогодні це село Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області). Навчався у Полтавській гімназії. Після закінчення Ніжинського ліцею вищих наук, уже будучи знаним байкарем, прибув у подільське містечко Чорний Острів як викладач історії, географії і латинської мови. «За майже три роки праці в Чорному Острові Леонід Глібов здобув шану й повагу в педагогів училища. Окрім уроків, мав обов’язок наглядача («смотрителя») спільної учнівської квартири, тобто гуртожитку. Вихованці полюбили його за знання, за гарне ставлення до них», – пише у передмові Василь Горбатюк.

      Під час презентації в літературному музеї звучала і знаменита «Журба» у виконанні солістки народного хору ветеранів «Надвечір’я» Людмили Білик під акомпанемент заслуженого працівника культури України Бориса Лободюка,

IMG_6864

і байки в прочитанні учнів театрального відділу Хмельницької дитячої школи мистецтв Іванни Божок, Софії Завірюхи, Юлії Василенко, Нікіти Полякова, Іллі Панчука (керівник відділу – Анатолій Тітов).

IMG_6891IMG_6899

IMG_6873

IMG_6895IMG_6902

    Присутні, а це були працівники бібліотек профтехосвіти й обласних книгозбірень, з цікавістю познайомилися з новим виданням книги Леоніда Глібова та з іншою продукцією видавництва «Апріорі», яку представили його менеджери Михайло Федечко та Мар’ян Кос. Багато з цих книг відтепер займуть свої місця у бібліотеках нашого краю й на домашніх книжкових полицях.

IMG_6885IMG_6863

IMG_6908

        З радістю сприйняли нове видання творів Леоніда Глібова і в Чорному Острові. Тут презентація відбулася в Хмельницькій районній бібліотеці – для учнів місцевої школи та завідуючих книгозбірнями територіальної об’єднаної громади.

DSCN1779

DSCN1780

DSCN1783

DSCN1793

     Гості ж – представники видавництва «Апріорі» й обласного літературного музею – поклонилися погруддю великого байкаря, що знаходиться перед будівлею загальноосвітньої школи,

DSCN1775

познайомилися з експозицією Чорноострівського літературно-краєзнавчого музею Леоніда Глібова, а також побували на знаменитих місцях, де «стоїть гора високая» (Вовча гора), і «в’ється річенька» (Південний Буг), і долина широка…

DSCN1760

DSCN1751

DSCN1748

    Наступний презентаційний день почався в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти – для вчителів початкової школи Хмельниччини.

      Найбільшу ж аудиторію зібрало представлення нової книги Леоніда Глібова в обласній бібліотеці для дітей імені Т. Г. Шевченка. Тут юні вихованці колегіуму імені Володимира Козубняка не тільки читали байки Дідуся Кенира (так підписував свої твори для дітей Леонід Глібов), але й одну з них – «Вовк і Кіт» – театралізували, а також провели своєрідний флеш-моб: разом, усією залою, продекламували «Коника-стрибунця» – ще один творчий шедевр Леоніда Глібова.


Книги дружать з дітворою, Полюби їх у житті І улюблені герої Будуть друзями в путі

 

   Починаючи з 1967 року, 2 квітня українці відзначають Міжнародний день дитячої книги. Саме цього дня 1805 року народився відомий казкар Ганс Крістіан Андерсен. Його твори легко читаються і запам’ятовуються дітворою. У них гармонійно поєднується романтика і реалізм, фантазія та гумор і сатира.

     На честь свята дитячої книги 5 квітня в Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася зустріч письменників з учнями 3 класу Хмельницького ліцею № 17.

20170405_110501

         Василь Горбатюк прочитав оповідання «Ластів’їне гніздо» із збірки «Хто перший?».

20170405_110531

         Ніна Шмурикова-Гаврилюк презентувала свою книжку віршів «Хоробрий Сашко». Поетеса акцентувала увага на тому, що сьогодні, коли Україна переживає непрості часи, діти, як і дорослі, також мають вболівати за мир, тому, окрім творів про пригоди маленького захисника Сашка, прочитала вірш «Що значить мир».

20170405_110515

        Особливого настрою дітворі додав виступ Людмили Савчук.

20170405_112505

    Вона не лише ділилася своєю творчістю із кмітливими третьокласниками, а найактивнішим, тим, хто читав напам’ять вірші, дарувала свої книжечки.

20170405_112214

20170405_114038

 

       Бажаючих отримати збірку творів відомої подільської поетеси було чимало. Приємно вразило те, що серед учнів були й такі, які самі пробують писати.

20170405_112241

      На завершення заходу діти із класним керівником Аллою Володимирівною Пастух вручили письменникам квіти, подякували за гарні твори, пообіцяли, що обов’язково будуть читати книги, адже з них можна дізнатися багато нового і цікавого.