З моря та гір. Голоси музичні та поетичні

У хмельницькому обласному літературному музеї пройшла цікава зустріч із поетом, перекладачем, журналістом, видавцем із Одеси Анатолієм Глущаком та правнучкою Івана Франка по лінії його рідного брата Онуфрія Олесею Франко з м. Калуш Івано-Франківської області. Олеся співпрацює і з нашим земляком-композитором Іваном Пустовим.


Ахматовські читання у Слобідці-Шелехівській

Вчергове відбулися Ахматовські читання в літературно-меморіальному музеї Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району). Присвячені вони були 129-річчю з дня народження поета.

Участь в Ахматовських читаннях взяли письменники Хмельниччини, Вінницької та Одеської областей, педагоги, бібліотечні працівники Деражнянщини. Особливим гостем літературного свята була правнучка Івана Франка по лінії його рідного брата Онуфрія Олеся Франко з м. Калуш Івано-Франківської області.

Вона працює в дитячій музичній школі, пише вірші для дітей, творить пісні на власні тексти, а також на слова інших авторів, зокрема, й із Хмельниччини. Співпрацює і з нашим земляком-композитором Іваном Пустовим.

Олеся Франко розповіла про свою родову лінію, що ведеться із сім’ї Івана Яковича, про свою творчість.

Присутність на читаннях Олесі Франко спрямувала увагу учасників свята на таку тему, як переклади Анною Ахматовою творів Івана Франка – його сонетів, поетичної збірки «Зів’яле листя”. Тому й звучали під зеленими кронами Слобідки-Шелехівської й поезії І. Франка, і переклади їх Анни Ахматової.

Із своїми роздумами про творчість Анни Ахматової, про її долю, затиснуту в лещата сталінського режиму, ділилися поет, перекладач, журналіст, видавець із Одеси Анатолій Глущак,

поети з Вінниці Андрій Стебелєв, Світлана Лапатанова, Юлія Броварна, Олена Асачова,

письменники Хмельниччини – директор обласного літературного музею Василь Горбатюк, голова обласної організації НСПУ Петро Маліш, Лідія Ярохно, Микола Клец, Віталій Міхалевський, Михайло Цимбалюк, Артр Закордонець. Звучали поезії Анни Ахматової, вірші учасників читань.

Цікавими були виступи молодої поетеси, лауреата Міжнародного літературного молодіжного конкурсу Оксани Скоц, літераторів Любові Сердунич, Миколи Радиці, Миколи Матусця.

У виконанні вокальної групи «Музея» обласного літературного музею прозвучали українські народні пісні.

 

Учасники читань поклали квіти до погруддя Анни Ахматової, на могили її матері Інни Еразмівни Горенко, тітки Анни Еразмівни Вакар і її чоловіка Віктора Модестовича – саме в їхній колишній садибі діє літературно-меморіальний музей Анни Ахматової. Сюди в дитячі та юні роки до своїх родичів приїжджала Аня Горенко, сюди ведуть нині дороги всіх, кому близька й жадана поезія Анни Ахматової.


«Спішив з любов’ю день зустріти»

Під такою назвою в Хмельницькому обласному літературному музеї відбувся День пам’яті Миколи Федунця – відомого українського поета, багаторічного керівника обласної організації Національної спілки письменників України.

Побратими по перу письменники Василь Горбатюк, Ніна Шмурікова, Петро Савчук, Микола Клец, Михайло Цимбалюк, Віталій Міхалевський згадували Миколу Федоровича, ділилися думками про його творчу спадщину, про збереження її й донесення до читачів нових поколінь. Бард Леонід Мазур виконав власну пісню на слова поета.

Голова обласної організації НСПУ Петро Маліш вручив обласну літературну премію імені Миколи Федунця – за кращу поетичну збірку минулих років. Цьогорічним лауреатом премії став Анатолій Ненцінський – за книгу «Побачення з собою».

 


«Я не зникну…» Поетесі Людмилі Кірик-Радомській виповнилося б 70

«У природі існує своєрідний феномен. Людині, яка потрапила в тенета невиліковної недуги, очевидно, сам Господь Бог допомагає вирватися з її полону і проявити себе в іншій іпостасі, зокрема в живописі, музиці і, чи не найчастіше, в поезії.  Так би мовити, народитися вдруге. Такий фатум спіткав і лікаря за фахом, родом із Поділля, Людмилу Кірик-Радомську» – так писав про нашу землячку, поетесу, родом з Чорного Острова біля Хмельницького, письменник з Тернополя Борис Демків.

На малій батьківщині поетеси, в Чорному Острові, було відзначено 70-річчя від дня народження Людмили Кірик-Радомської (12 червня 1948 р. – 28 квітня 2005 р.). Літературно-мистецьке свято «Я не зникну, не стану безплідною тінню», присвячене пам’яті поетеси, відбулося в Хмельницькій центральній районній бібліотеці, що розташована в Чорному Острові.

Участь у заході взяли письменники Хмельниччини: директор обласного літературного музею Василь Горбатюк, Віталій Міхалевський, Олеся Тенюх, Михайло Цимбалюк.

З Тернополя на вшанування пам’яті поетеси приїхали її чоловік Василь Кірик та член НСПУ, голова організації слов’янських письменників Володимир Барна.

Ведучі свята директор Хмельницької ЦРБ Зоя Філіпенко і методист Юлія Шевчук розповіли про життєвий і творчий шлях Людмили Кірик-Радомської. Звучали вірші поетеси та присвячені її пам’яті, пісні на її слова.

Свої твори прочитали місцеві літератори Людмила Шостацька та Петро Черватюк.


Барви поезії в «Час квітів»

Презентація поетичної збірки Наталії Поліщук «Час квітів» відбулася в Хмельницькому обласному літературному музеї. Привітати автора прийшли письменники, працівники обласних та міської бібліотек, журналісти, родичі, ті читачі, яким відома творчість Наталії Поліщук з її першої книжки «Метафор-мози» (2016).

Після вступного слова директор музею Василь Горбатюк одразу надав слово поетесі. Адже присутнім було цікаво, як народжувалася ця книга, така оригінальна за змістом і поліграфічним виконанням. Свою розповідь про працю над текстами, над самим виданням Наталія Поліщук доповнювала читанням віршів.

Історію творення книги розкривали у своїх виступах автор передмови – літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент, декан гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету Людмила Станіславова, художник-ілюстратор Світлана Мельничук.

Привітали авторку голова обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш, заступник директора обласної універсальної наукової бібліотеки Валентина Маковська, завідуюча кафедрою Хмельницького інституту соціальних технологій університету «Україна», кандидат філологічних наук Олена Броварська, колеги, друзі, рідні…

 

Особливого настрою презентації «Часу квітів» надали музичні твори у виконанні юної піаністки Юлії Кондратюк.

 

 


Любов і гнів поета Володимиру Булаєнку – 100 років

Літературне свято «Моя любов була такою…», приурочене 100-річчю від дня народження поета-воїна Володимира Булаєнка, відбулося в Хмельницькому обласному літературному музеї. Письменники, працівники обласних установ культури, всі, кому дороге ім’я і творчість поета, вшанували пам’ять митця слова, який віддав своє життя в бою за свободу, за свою любов – до матері, до коханої, до Вітчизни.

* * *

        Моя любов була такою,

Як літній вечір у степу.

Як плач дитини в ніч сліпу,

Як тихі дзвони за рікою.

        Моя любов була такою.

Як гнівні рокоти бандур,

Як сум поета після бур

За бунтівничою порою.

       Моя любов була такою,

Як синій ранок на путях,

Як повість про своє життя

Моєї матері старої

Народився Володимир Дмитрович Булаєнко 8 червня 1918 року в с. Сорокодуби Красилівського району на Хмельниччині в селянській сім’ї. Вчився в Дніпропетровському університеті (1938-1941). У перші дні війни пішов на фронт. Восени 1941 року, будучи важко пораненим, потрапив у полон, з якого згодом втік. Кільканадцять тижнів добирався до рідного села. Деякий час переховувався в Сорокодубах, лікувався. З 1944 року знову в діючому війську. В бою за визволення латвійського міста Бауска 19 серпня 1944 року був смертельно поранений. Похований на місцевому військовому кладовищі. На меморіальній плиті викарбувано не офіцерське його звання, а золотом – «Поет Булаєнко В. Д.».

1961 року посмертно прийнятий у Спілку письменників України. Окремими виданнями вийшли збірки «Поезії» (1958), «Стихотворения» (1973), «Поезії» (1974), «Поки серце в нас живе…» (1992), «Вибране» (1993).

 «До Спілки письменників ми прийняли — посмертно — ціле сузір’я молодих поетів, загиблих на фронтах, — писав Олесь Гончар. — Мов із самого кривавого бою долинає до нас живий голос одного з них — Володимира Булаєнка:

 

Якщо вмрем — на могилах у нас

Виростуть прапори і багнети.

 

Віриться, що чистим патріотичним почуттям проросте така поезія в душах сучасного юнацтва, пробуджуватиме в чулій душі любов до Батьківщини, гордість за неї та її оборонців».

Про життєвий і творчий шлях Володимира Булаєнка, про топтання нелюдів по честі поета через десятки років після його загибелі й боротьбу письменників за відновлення гідної пам’яті поета розповів директор музею письменник Василь Горбатюк. Він також звернув увагу на перегук поезій В. Булаєнка з нинішніми подіями на Донбасі, де в минулій війні воював проти тодішніх загарбників – німецьких – Володимир Булаєнко.

Обласний літературний музей разом з обласною організацією Національної спілки письменників України видали дві книжки Володимира Булаєнка: «Поки серце в нас живе…» (2007) та «Моя любов була такою» (2013).

Подільські письменники написали й видали й дві біографічні повісті про поета: Миколи Мачківський – «Сорокодуби», Мар’ян Красуцький – «На білому коні світання». Про історію написання своєї книги розповів присутнім на святі Микола Мачківський.

Серед майже двох десятків лауреатів літературної премії імені Володимира Булаєнка – Іван Іов, Микола Федунець, Микола Мачківський, Ігор Римарук, Володимир Забаштанський, Петро Засенко… Нинішнього року цією високою літературною нагородою відзначена Лідія Ярохно – за поетичну збірку «На вістрі болю» й активну громадську та волонтерську діяльність. Диплом лауреата й грошову премію вручив поетесі голова обласної організації НСПУ Петро Маліш.

Ведуча свята заступник директора музею Людмила Данилюк час від часу запрошувала до виступів барда Леоніда Мазура. Пісні на слова Володимира Булаєнка та Івана Іова в його виконанні вносили особливий настрій в атмосферу свята.

Широку виставку видань Володимира Булаєнка і книг лауреатів премії його імені розгорнула в залі обласна універсальна наукова бібліотека. Її представила присутнім заступник

директора книгозбірні Олена Баваровська.

Почесне місце надано Володимиру Булаєнку в постійній експозиції літературного музею. Однак у фондах закладу зберігаються унікальні оригінальній світлини й документи чи їхні копії. Вони також були представлені на виставці, прикрашеній рушником, свого часу вишитим матір’ю поета Ганною Костянтинівною.

 

Володимир БУЛАЄНКО

ПОЕЗІЇ

 

…Поки серце в нас живе, —

Нас не поставиш на коліна.

Володимир Булаєнко

 

* * *

Осінь в димах. Підводь, мати, коня.

Витри сльози — війна навколо.

Сиву шапку потяг зняв

Над німим і печальним полем.

Чуєш, сурми зовуть. Не сумуй, не тужи,

Не молися світанком на небо.

Якщо вб’ють — кінь прибіжить,

Заірже під вікном у тебе.

1941

 

* * *

Жита до неба підняли

На сонці вибілені вії,

Хмарки від обрію прийшли,

На пожарищах крила гріють.

Оселі – білі лебеді –

Біжать до річки пити воду,

Ген йдуть із сіл і городів

На схід знедолені народи.

Десь за морями радість, сміх,

А в нас журба, печаль і сльози.

І заплювали наш поріг

Криваві грози

1941 р.

* * *

Руді вітрила підняла, пливе

Зловіща ніч на Україну.

Та поки серце в нас живе —

Нас не поставиш на коліна.

Безумна мати коси рве,

Зове повішеного сина.

Та поки серце в нас живе —

Нас не поставиш на коліна.

Колись історія назве

Наш час — народженням людини,

Бо поки серце в нас живе, —

Нас не поставиш на коліна.

1942


Участь у Першому міжнародному з’їзді архівістів та хранителів музеїв «Архівна спадщина Франка та Україна: поступ оцифрування та популяризації»

Представники Хмельницького обласного літературного музею – директор Василь Горбатюк і головний зберігач фондів Валентина Боневич взяли участь у Першому міжнародному з’їзді архівістів та хранителів музеїв «Архівна спадщина Франка та Україна: поступ оцифрування та популяризації». З’їзд відбувся 27-28 травня в Нагуєвичах, за сприяння та підтримки Фундації «Бережімо спадщину» (“Chrońmy dziedzictwo”) з польського Любліна (голова Артур Дерлікевич ). Захід був присвячений 102-м роковинам від дня смерти Івана Франка і відбувався в рамках «Країни Франкіани». Майже сто учасників практично з усіх регіонів України були в ті дні гостями Дрогобиччини Львівської області.


Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій»

24-26 травня 2018 року на Вінниччині  відбулося

Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій»

Міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій» проводиться в Україні з 1981 року. Спочатку заходи в рамках Шевченківського свята відбувалися в Києві та на Черкащині, а з 1988 року з метою популяризації творчої спадщини Великого Кобзаря, урочистості стали проводити щороку в одній із областей. На Хмельниччині свято було у 2000 році. На Вінниччині святкування відбулося вдруге. Перший раз область приймала Шевченківське свято у 1991 році. Вдруге естафету прийняла цього року від Луганщини.

Святкові заходи проходили упродовж трьох днів у Вінниці та в одинадцяти містах і містечках області за участі відомих українських поетів, літераторів, художників з усіх областей України, а також іноземних країн. Серед них представників з Білорусі, Болгарії, Польщі, Молдови, Румунії, Казахстану, Латвії, Вірменії та інших держав, Упродовж трьох днів учасники зустрічалися зі студентською та учнівською молоддю, молодими письменниками, громадськими діячами майже в усіх райцентрах області. Також відбулися тематичні екскурсії, літературно-мистецькі вечори, театралізоване дійство «Борітеся – поборете!».

Свято розпочалося 24 травня у Вінниці з огляду експозиції світлиць громад області та мистецьких виставок, які розгорнули на площі Тараса Шевченка біля пам’ятника Великого Кобзаря. Представники різних районів Вінниччини презентували короваї, вишиті рушники, вироби з дерева, картини.

На урочистості завітали голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, вінницький міський голова Сергій Моргунов, заступник голови ОДА Ігор Івасюк, начальник управління культури і мистецтв облдержадміністрації Станіслав Городинський, а також керівники структурних підрозділів ОДА та їх заступники, депутати обласної Ради. Після відкриття літературно-мистецького заходу відбулося покладання квітів до скульптурної композиції Т. Г. Шевченка на знак вшанування генія українського народу.

У проведенні заходу взяли участь народний аматорський колектив працівників культури Вінницького району (керівник Ігор Кочурський), народне аматорське тріо бандуристок Хмільницького районного будинку культури (керівник Галина Гринько), народний аматорський інструментальний фольклорний гурт «Подільські музики» Вінницького районного будинку культури (керівник Павло Пісковий), актори Вінницького обласного театру ім. М. К. Садовського Володимир Постніков та Анна Положенко.

До вшанування пам’яті Великого Кобзаря долучився лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, Герой України Анатолій Несторович Паламаренко. У заході також взяв участь голова Національної спілки письменників України Михайло Олексійович Сидоржевський.

Після цього в залі засідань Вінницької обласної державної адміністрації в рамках Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій» відбулась зустріч керівництва області з письменниками-учасниками даного заходу. До зустрічі долучились голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, заступник голови ОДА Ігор Івасюк, діячі культури та мистецтв області, громадськість та ЗМІ.

«Ми ретельно готувались до проведення Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій» і дуже чекали всіх його гостей та учасників. Вперше це свято в Україні проходило саме на Вінниччині. Це були дійсно історичні часи, адже це був рік проголошення незалежності нашої держави. І от сьогодні, ми знову зустрічаємось на гостинній подільській землі. Сьогодні, в світлі подій останніх років ми відкриваємо Шевченка по-іншому, через призму сакрального, що не піддається простим поясненням, це те, що передається із покоління в покоління», – зазначив Валерій Коровій.

Під час зустрічі Валерій Коровій вручив гостям подяки за активну участь у проведенні Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» та пам’ятні сувеніри. В свою чергу письменники та поети передали очільнику області свої збірки та твори.

Цього ж дня, ввечері, у Вінницькій обласній філармонії ім. Миколи Леонтовича відбулось урочисте відкриття Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій».

Вітаючи учасників свята, голова облдержадміністрації Валерій Коровій підкреслив: «…Кожен народ має свою історичну пам’ять: те, що передається з покоління в покоління від матері до дітей і формує нас як єдиний великий український народ. Образ Тараса Шевченка якраз і є тим об’єднуючим фактором, який сьогодні, як ніколи,  потрібний українській державі. Саме в єдності наша велика сила, во ім’я розбудови нової, сучасної, модернової України».

Зі словами вітань до гостей  свята звернулись: вінницький міський голова Сергій Моргунов, заступник Міністра культури України Юрій Рибачук, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, перший заступник МГО «Вінницьке земляцтво у місті Києві» Олександр Шпак.

У концертній програмі взяли участь творчі колективи філармонії та почесні гості. До програми свята увійшов ряд композицій, написаних на тексти  Шевченка або ж присвячених Кобзареві. Могутнім фінальним акордом урочистостей стало виконання Академічним ансамблем пісні і танцю «Поділля»  хорової композиції «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Т.Г. Шевченка.

День другий, 25 травня, був присвячений виїздам учасників до територіальних громад області: у місто Немирів, м.Літин, м.Калинівку, м.Тульчин, смт.Теплик, м.Ямпіль, м.Могилів-Подільський, смт.Тиврів, смт.Шаргород,, м.Жмеринку (Браїлів), м.Гайсин. Письменники зустрічалися з мешканцями громад, проводили зустрічі з молоддю, знайомилися з місцевими літераторами, брали участь в концертних заходах, вручали літературні премії.

У Вінниці гості свята взяли участь у відкриття виставки живопису «У Кобзаревій славі», відвідали Вінницький обласний літературно-меморіальний музей-садибу Михайла Коцюбинського, провели творчі зустрічі зі студентами трьох вишів, зустрілися з читачами обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тімірязєва та бібліотеки для дітей імені Франка.

Представник від Хмельницької ОО НСПУ Віталій Міхалевський у складі творчої групи в цей день відвідав батьківщину лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, поета-страдника, трибуна і життєлюба Володимира Омеляновича Забаштанського – людини, яка з дитинства залишилася без рук і очей, але через все життя пронесла Шевченкове слово, безмір духу та любові до людей. У Браїлівському будинку культури відбулося літературно-мистецьке свято “В нім сила духу поєдналася з любов’ю”. Браїлівчани свято шанують пам’ять про свого земляка. Свідченням цьому є музей Володимира Забаштанського в школі, що носить його ім’я, пам’ятник на шкільному дворі, сквер, премія ім. В.Забаштанського, літературно-мистецькі свята в день його народження.

Завершальним акордом Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» стало відкриття 26 травня пам’ятника Кобзареві у містечку Гнівань, недалеко від Вінниці. Місто на весь світ славиться своїм гранітом. За ініціативи громади та міського голови Володимира Кулешова в центрі міста тепер стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку. В.Міхалевський побажав гніваньчанам щастя та процвітання і подарував міському голові Хмельницький літературний альманах «Південний Буг». Це символічно, адже місто Гнівань з трьох сторін омивається річкою Південний Буг.

Урочиста церемонія закриття Шевченківського свята «В сім’ї вольній новій» відбулася в суботу, 26 травня, у Вінницькому обласному українському академічному музично-драматичному театрі імені М.Садовського за участі відомих майстрів слова та Національного заслуженого академічного народного хору України імені Григорія Верьовки. У рамках урочистого закриття заходу було передано символічної булаву свята місту Києву.

Міжнародне свято проведено за ініціативи Національної спілки письменників України та за підтримки Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації, обласної Ради та Вінницької міської ради.

 


Вшанували Великого Кобзаря

У день перепоховання праху Тараса Шевченка в землю рідної України – 22 травня у літературно-меморіальному музеї Анни Ахматової (с. Слобідка Шелехівська Деражнянського району) відбулося вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

Захід провели для учнів Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів працівники Хмельницького обласного літературного музею, до складу якого і входить музей Анни Ахматової.

Директор музею письменник Василь Горбатюк поділився своїми думками про значення творчості Кобзаря в долі українського народу, про її вплив на сучасні події в Україні.

Старший науковий співробітник музею Тамара Міцінська розповіла про останні дні Кобзаря у житті й шлях його праху на високу Чернечу гору під Каневом.

Перебуванню Тараса Григоровича на Поділлі, зокрема в Кам’янці над Смотричем, присвятила свій виступ заступник директора музею Людмила Данилюк.

Проникливо й щиро прочитала поезії Кобзаря учениця Деражнянського професійного аграрного ліцею Галина Самійло.

Активну участь у заході брали вихованці Яблунівської ЗОШ – вони читали вірші Тараса Шевченка, висловлювали свої враження від них.

 

 

 


Музейна ніч – 2018

Ось і настав довгоочікуваний Міжнародний день музеїв. Відзначається він 18 травня. В цей день у всьому світі безкоштовно відкриті двері усіх музеїв і кожний бажаючий може отримати радість, відвідавши їх.

Хмельницький обласний літературний музей з самого ранку у своїх невеликих експозиційних залах приймав усіх, хто любить історію та літературу. Співробітники музею у своє професійне свято з великим задоволенням розповідали відвідувачам про письменників та літераторів, доля яких пов’язана з Хмельниччиною, представляли нові знахідки з пошукових експедицій.

А ввечері зали музею наповнилися голосами молоді. В десятий раз музей проводив акцію «Ніч у музеї», в якій, традиційно, беруть участь члени молодіжної літературної студії. Тематика кожної «Ночі в музеї» різна. Цього разу «Ніч» була присвячена творчості подільського поета Івана Іова. Були підготовлені слайди, емблема, книжкова виставка, присвячені Івану Іову. Велику, цікаву й пізнавальну лекцію «Зорова поезія Івана Іова» підготував і креативно представив Микола Палига. Потім звучали вірші поета-авангардиста з його збірок. Найкращі читці були відзначені подарунками.

Після невеликої перерви на традиційний чай зі смаколиками розпочалася музична програма, в якій тон задавали Василь Бексяк та Олег Шкваровський.

Потім усі присутні поринули в глибину середньовіччя. Михайло Завадський разом з розповіддю про мистецтво середньовічного фехтування представив реконструкцію костюму того часу, виготовлену своїми руками. А Оксана Мороз розповіла про відому скандальну сім’ю Борджіо.

Не залишився осторонь й кінематограф. Алекс Фрост підготував підбірку шедеврів короткометражних фільмів, які всі дивилися із задоволенням.

Розходилися по домівках суботнім ранком. Усі були задоволені тим, що ця ніч була проведена в музеї дуже цікаво, весело і в компанії ровесників, які небайдужі до культурно-пізнавальних, історико-літературних питань.