День слов’янської писемності і культури

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

А історія була така…У 862 році Ростислав, князь Моравії (територія сучасної Чехії, Словакії та Угорщини), попросив візантійського імператора Михаїла III, аби той прислав до них вчителів Святого Письма. Проблема була в тому, що Біблію, яка написана за оригінальними єврейських, арамейських та грецьких текстів, потребувала перекладу. Саме цю місію було доручено Кирилу та Мефодію, на це були певні причини.

Кирило (827-869 роки; спершу званий Костянтином) та Мефодій (825-885 роки) народилися в Салоніках (Греція) в аристократичній сім’ї. У їхньому місті розмовляли і грецькою мовою, і певним слов’янським діалектом. Мабуть, завдяки тому, що в самих Салоніках та довкола міста мешкало багато слов’ян і жителі підтримували між собою близькі взаємини. Крім того зазначають, що їхня мати була слов’янкою за походженням.

Кирило почав готуватися до місії за багато місяців наперед, розробляючи основу для слов’янського письма. Казали, він мав дар на слух вловлювати найменшу різницю у вимові звуків. За допомогою грецьких та єврейських літер він намагався скласти таку азбуку, аби кожному звукові у слов’янській мові відповідала певна буква.

Водночас Кирило взявся за переклад Біблії, плануючи швидко його завершити. За переказами, він, використовуючи щойно створений слов’янський алфавіт, насамперед переклав з грецької першу фразу Євангелії від Івана: «Споконвіку було Слово…».

Франкські священнослужителі в Моравії чинили несамовитий опір вживанню в церкві слов’янської мови. Вони дотримувалися так званої «теорії тримовності», за якою богослужіння могло відбуватися лише латинською, грецькою та єврейською мовами. Не зважаючи ні на що, Кирило та Мефодій 867 року поїхали до Рима, дозвіл на її використання вони таки отримали!!!

На сьогодні, кажуть, що старослов’янська мова мертва, так. Але, потрібно розуміти те, що є поняття церковнослов’янської мови, яка використовується в релігійних установах, та старослов’янську народну, яка розвивалася і стала прамовою багатьох слов’янських мов, зокрема і нашої – УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ!


Залишити відповідь