ЗАЛИШАЙСЯ ВДОМА. Чорнобильська трагедія. Віталій Мацько.

24 квітня свій день народження святкує Віталій Петрович Мацько – український письменник, доктор філологічних наук, професор. Член Національної спілки письменників України (2000), Національної спілки журналістів (1984).

24 квітня для письменника стало не лише появою на світ, але напевне і прозріння та становлення себе як справжнього українця та патріота! Оскільки, 24 квітня 1989 року його викликали до Летичівського райвійськкомату, обмундирували й відправили ліквідовувати наслідки аварії на ЧАЕС.

У чорнобильській зоні перебував до 19 липня, поки не прийшла заміна. Період перебування Віталія Петровича в Чорнобильській зоні не аби як відзначився не лише на його здоров’ї, але і творчості. З його слів дізнаємося:

«Про перебування в Чорнобильській зоні, скажу, що в Хмельницькому 1992 року вийшла моя повість-есе «Вбите коріння», яка побудована на реальних фактах, побачених у зоні чорнобильського лиха, а також 1996 року надрукував невелику збірочку віршів «Зелений Мис» виключно на тему, якої торкаєтеся. Кого вона зацікавить, може перечитати. А про моє здоров’я Вам краще запитати у лікарів. Щороку доводиться лежати в лікарні, став гіпертоніком, і дня не живу без таблеток. Переніс мікроінфаркт, сьогодні докучає «пані» стенокардія. І саме тому важко говорити, що довелося пережити. Морально важко. Але не шкодую. Я дуже сильно люблю Україну, український народ, рідний край. І якби довелося ще раз пройти таке пекло, то, не роздумуючи, повторив би цей подвиг. Завжди треба ставити питання: якщо не я, то хто? З дитинства не звик ховатися за чужу спину. Моє кредо: добро творити й радість на землі. Творімо більше добра одне для одного, тоді й світ подобрішає [див. Рогожинська Г. І митець, і продавець, і за правду борець, або що ми знаємо про Віталія Мацька?. Подолянин. – 20 квітня, 2012].

В фондах нашого музею зберігається велика кількість матеріалів пов’язаних з літературною творчістю письменника.

Ще раз вітаємо Віталія Петровича з Днем народження та закликаємо всіх залишатися вдома!!!!!

Білий морок

 

Цвітуть сади. Брунькуються акації.

Квітує жито… О яка краса!

Природа підляга дезактивації,

Її не подаруєш на посаг.

Земля свята, сповита білим мороком,

Хворіє зримо. Чим допомогти?

Склика Чорнобиль всіх людей на толоку,

На поміч кличуть струменем дроти…

Земля батьків, колись ти гнала полчища

І яничар, і турків, і татар.

А ось тепер у рукотворнім вогнищі

Куди несеш свій атомний тягар?

Тяжіє атом над людськими долями,

Як меч Дамоклів, що чатує світ.

Нова планета кличе-манить зорями

Землян у гості, в космос, у політ…

Цвітуть сади. Брунькуються акації.

Зове людей Чорнобиль у біді.

Лікуєм землю-сад від радіації.

І я у кратері неспокою подій.

 

 

Зона

Тече сумирно річка Уж,

Сумують почорнілі гнізда.

І зайчик покидає кущ,

Та покида його запізно,

Бо з пекла вирвалась біда,

Людського розуму помилка,

Аж світ здригнувся, світ рида,

Що лине білий морок. Гірко

У душу скрапує сльоза,

Сльоза невичахлої вроди.

Тут філософія уся:

Людині сплачує природа.