ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОМАНУ «ВИГНАНІ З РАЮ» В. ГОРБАТЮКА ВЖЕ ВІДБУЛАСЬ!!!!

30 січня у Хмельницькому обласному літературному музеї вперше відбулося знайомство учнів Хмельницького спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки, членів Національної спілки письменників України, Хмельницького обласного осередку Спілки поляків України, працівників бібліотек та шанувальників творчості В. Горбатюка з довгоочікуваною книгою «Вигнані з Раю».

Роман В. Горбатюка охоплює події від ХІХ століття до нашого часу. Саме на історично-ментальній пам’яті та пориві почуттів, крізь призму дослідження родинних коренів Бжевських автор у романі «Вигнані з Раю» представляє усі найколоритніші особливості художньо-документальної прози, які пов’язані із репресіями проти польського та українського населення села Гнатівці на Поділлі та в Україні загалом у ході чекістської операції проти так званої ПОВ.

У своєму творі автор не вдається до надмірного дидактизму, тобто змалювання історичних подій, або виокремлення певної родини, з метою наукового вивчення, а шукає таких форм подачі матеріалу (нерідко запозичуючи їх із жанрової літератури – детективу, пригодницького роману), які б утримували оптимальний баланс між серйозним змістом і цікавою, а головне – правдоподібною захопливою розповіддю.

Своєрідну атмосферу на заході доповнив музичний супровід студентів  Хмельницького музичного коледжу ім.  В. Заремби Д. Чорного, О. Батрун, Д. Сікори, які виконали твори польського композитора Ф. Шопена.

На презентації вирували почуття, дискусії, активне обговорення, яке не залишило байдужим нікого.


ЯКІВ ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ – ОРЕЛ – ГЕРОЙ – ПОВСТАНЕЦЬ

Гальчевський Яків.jpg

У рамках святкування 125-річчя від дня народження Якова Васильовича Гальчевського Хмельницький обласний літературний музей спільно з Управлінням молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації видали довідково-бібліографічний покажчик «Яків Гальчевський – Орел – Герой – Повстанець» присвячений цій непересічній постаті для популяризації особистості та можливості вивчення та дослідження маловідомих фактів з життя військового діяча, учасника повстанського руху в Україні, громадського діяча, вчителя, письменника.

На изображении может находиться: 1 человек, текст

Довідково-бібліографічне видання пропонує найповнішу нині джерельну базу і стосується творчості та життя Я. Гальчевського. Бібліографічні джерела систематизовані та представлені у  вигляді «Хронік життєвого і визвольного шляху», «Бібліографії праць Я. В. Гальчевського», та окреслення певних публіцистичних праць, надрукованих в періодичних виданнях і збірниках «Про Я. В. Гальчевського». Крім того видання вміщує інформацію про імена лауреатів премій. На особливу увагу заслуговує розділ «З посвятою героєві».

Народився Яків Васильович Гальчевський 22 жовтня 1894 року в с. Гута Літинська Літинського повіту (нині С. Малинівка Літинського району Вінницької області). У 1913 році закінчив учительську школу в с. Майдан Курилівський (нині Кам’янка Літинського р-ну), отримав призначення в школу с. Сахни Летичівського повіту. Наступного року призваний до царської армії. У 1915 р. закінчив Житомирську школу прапорщиків, бере участь у боях Першої світової війни, дослужився до офіцерського звання штабс-капітана. З 1918 року завідувач школи в с. Брусленів Літинського повіту. Наступного року активує свою підпільну повстанську діяльність у тилу. У 1922 році його оберають комендантом новоствореної Подільської повстанської групи. Особливого впливу його загони мають на містечка Літин, Летичів, Бар, Віньківці та інші населені пункти сучасної Вінницької та Хмельницької області. Проти Подільської повстанської групи отамана Гальчевського більшовики зосередили понад 50 тисяч бійців регулярної Червоної Армії. Загін зазнав серйозної поразки та перейшов польський кордон. Через кілька років Я. Гальчевський повертається в Україну та потрапляє у засідку. У 1925 році змінивши прізвище на Войнаровський, працює у контррозвідці Державного центру УНР з підготовки антибільшовицьких агентів, які посилалися до Радянської України, потаємно продовжує свою діяльність. Під псевдонімом Яків Правобережець друкується в українських часописах: газета «Діло», «Віснику», Дмитра Донцова. З 1939 командир батальону «Бронниця» 14-го полку. У Кракові 1941 року були видані його мемуари «Проти червоних окупантів». 22 березня 1943 року загинув у бою з підрозділом польських бойовиків АК в с. Переселовичі (Польща), похований у м. Губешів, його могина не збереглася.

 

Меморіальна плита на пам’ять про подільських козаків-повстанців. 2007 р.

 

Як зазначав сам Я. Гальчевський «Повстанчих отаманів цінують лише в часі боїв». На багато років його постать забулася, загубилася у в’юнкому вихорі часопростору…

Перша публікація про Я. Гальчевського була 15-21 листопада 1992 року у загальноукраїнському виданні (газета «Західна Україна», нарис Б. Теленька «Нескорене Поділля: легенда отамана Гальчевського»). Постать  отамана Орла набула значного резонансу та у 1995 році Хмельницькою республіканською організацією Української Республіканської партії засновано премію імені Якова Гальчевського «За сподвижництво у державотворенні».

Досить часто постать Я. Гальчевського присутня в якості літературного героя у творчості  письменників-подолян. У поемі М. Стрельбицького звучать рядки:

«…Але ж було: Гальчевського орли

Звідсіль довсюд летіли, досягали,

його самого лиш Орлом взивали,

ні долів, ні судьби не прокляли…»

Крім того, починаючи з шостої оповіді повісті-поеми А. Ненцінського «А за річкою – Руда » виринає постать Я. Гальчевського.

Ніхто не робив йому реклами і не співав діферамбів: ані уряд УНР, ні міністр військових справ не визнавали йому посмертно ранги генерала: ніхто не називає його вождем, не розповсюджує погрудь  та портретів. Але не зважаючи на це, «Слава його імені житиме вічно в серцях хоробрих, мовчазних і вірних»…

 

 

 

 

 

 

 

 


Поетичний круглий стіл

       

На поетичній ноті відбулась зустріч хмельницьких письменників – членів НСПУ. Перша у новому році. Традиційно – в обласному літературному музеї. Обов’язковою умовою були: веселий настрій, сонячний усміх, мудре і дотепне слово.

Поети Анатолій Ненцінський, Михайло Цимбалюк, Віталій Міхалевський, Ніна Шмурикова, Микола Мачківський, Неоніла Яніцька, Ольга Ткач, Ельвіра Молдован, Ростислав Балема, Йосип Осецький, Петро Савчук ділилися з колегами творчими набутками, а на підтвердження – читали найкращий вірш (насправді два-три), написані упродовж минулого року.

          Звучали поезії різної тематики: патріотичні твори, філософські, ліричні, гумористичні. Це саме та форма спілкування, коли слово, заряджене енергетикою автора, відлунює в серцях і душах однодумців, соратників по перу.

«Такий формат зустрічей з колективом НСПУ виправдав себе, тож вони проводитимуться і надалі» –  наголосив директор Хмельницького обласного літературного музею, письменник Василь Горбатюк.

 Назавжди запам’ятається творчий захід Ельвірі Молдован – голова обласної ОО  НСПУ Петро Маліш урочисто вручив їй спілчанський квиток.

Нинішній рік – ювілейний для хмельницьких письменників. У березні ОО НСПУ відзначатиме 40-й ювілей з часу заснування Спілки письменників.   

«Перша творча зустріч поетів – це заділ на весь рік, – зазначив у своєму виступі Петро Маліш. –  Нехай він буде багатим на приємні та радісні події, вагомі творчі здобутки, освячені справжнім Словом».