Так іще 1962 року в Лос-Анжелесі писав відомий в українській діаспорі США письменник, літературознавець, журналіст Анатоль Юриняк. З цього вірша у Копачівській сільській бібліотеці Деражнянського району розпочалась літературна зустріч, присвячена 120-річчю від дня народження видатного земляка, який писав під таким псевдонімом. Майже півстоліття проживав за океаном під зміненим ім’ям Юрій Богданович Кошельняк.
Справжнє ж прізвище його – Юхим Павлович Кошельник. Про це свідчить копія метричного запису Свято-Покровської церкви про народжених у селі Копачівка Летичівського повіту, знайдена в Державному архіві Хмельницької області директором обласного літературного музею письменником Василем Горбатюком: «25 грудня 1897 року в селянина села Копачівка Павла Йосиповича Кошельника і законної дружини його Варвари Йосипівни, обоє православного віросповідання, народився син Євфімій».
Вдалося розшукати й документи, що засвідчують навчання Юхима Кошельника в Приворотському духовному училищі, Подільській духовні семінарії, в Кам’янець-Подільському державному українському університеті, про вчителювання його в школах Меджибожа, рідної Копачівки, Лянцкоруня (нинішньої Зарічанки Чемеровецького району… Згодом переїхав на Київщину, де теж працював у школах, з 1929 року навчався у Київському інституті професійної освіти (колишній Київський університет імені Святого Володимира, нинішній університет імені Т. Г. Шевченка). Бажаючи викладати у вищій школі, він вступив до аспірантури, але, діставши посаду викладача української мови в Медичному інституті та Державних курсах українознавства, аспірантури не закінчив. 1940 року зголосився на педагогічну працю в Північній Буковині, тоді зайнятій радянськими військами. Там і застала його Друга світова війна, звідти знову проліг його шлях у Проскурів, у рідну Копачівку…
На фото: Анатоль Юриняк (Юрій Кошельняк) в США;
Юхим Кошельник-семінарист із сестрами Ганною, Олександрою (стоїть), Анастасією з донькою Євдокією на руках (майбутньою матір’ю Ольги та Ніни Дзюбів), її чоловіком Андрієм Бугаєнком і їхнім сином Іваном (1916 рік).
Під час німецької окупації Юхим Кошельник працював начальним редактором газети «Український голос» у м. Проскурів (нині м. Хмельницький), газети “Подолянин” (м. Кам’янець-Подільський).
Після війни Юхим Кошельник опинився у Сполучених Штатах Америки, багато публікувався у різних газетах і журналах (“Українські вісті”, “Свобода”, “Народна воля”, “Українське життя”, “Український Прометей”, “Овид” та ін.), видав книги “Літературний твір і його автор”, “Творчі компоненти літературного твору”, “Літературні жанри – повісті, поеми і драми”, “Критичним пером”, “Літературознавство”, “Камікадзе падає сам”, “На далеких шляхах”, “Справжня наречена”, “Людям і собі” (поезії) тощо.
В Україні видавництво “Смолоскип” перевидало першу частину “Літературознавства” Анатоля Юриняка – “Літературні жанри малої форми” (1996 р.). Але він її вже не тримав у руках – помер 23 лютого 1996 року.
Спадщина Юхима Кошельника (Анатоля Юриняка) повертається в рідне село. Не книгами, бо тут їх не мають, а поки що поодинокими публікаціями, розшуканими по різних періодичних виданнях, дослідженнями його життєвого шляху, архівними документами. Усе це й стало матеріалом для створення в Копачівській сільській бібліотеці музею поки що не дуже відомого односельцям земляка.
Під час літературної зустрічі, присвяченій 120-річному ювілею Кошельника-Юриняка, про життєвий шлях письменника розповіла завідуюча сільською бібліотекою Світлана Вишнівська.
Вчителі місцевої школи Галина Сунік і Наталія Бондар прочитали вірші поета.
Директор Хмельницького обласного літературного музею письменник Василь Горбатюк повідав, як розшукував матеріали про письменника в архівах та бібліотеках.
Директор Деражнянської центральної районної бібліотеки Юлії Стецюк поділилася планами роботи щодо донесення творів Анатоля Юриняка (Ю. Кошельника) до земляків. Особливо схвальну підтримку одержав її задум про видання книги з біографією та творами письменника.