«Там мій рідний край!»

urininyak1_m

Заспівай мені, заграй

Про коханий рідний край –

Там пісень співала мати,

Був я друзями багатий, –

Там мій рідний край!

        Так іще 1962 року в Лос-Анжелесі писав відомий в українській діаспорі США письменник, літературознавець, журналіст Анатоль Юриняк. З цього вірша у Копачівській сільській бібліотеці Деражнянського району розпочалась літературна зустріч, присвячена 120-річчю від дня народження видатного земляка, який писав під таким псевдонімом. Майже півстоліття проживав за океаном під зміненим ім’ям Юрій Богданович Кошельняк.

       Справжнє ж прізвище його – Юхим Павлович Кошельник. Про це свідчить копія метричного запису Свято-Покровської церкви про народжених у селі Копачівка Летичівського повіту, знайдена в Державному архіві Хмельницької області директором обласного літературного музею письменником Василем Горбатюком: «25 грудня 1897 року в селянина села Копачівка Павла Йосиповича Кошельника і законної дружини його Варвари Йосипівни, обоє православного віросповідання, народився син Євфімій».

       Вдалося розшукати й документи, що засвідчують навчання Юхима Кошельника в Приворотському духовному училищі, Подільській духовні семінарії, в Кам’янець-Подільському державному українському університеті, про вчителювання його в школах Меджибожа, рідної Копачівки, Лянцкоруня (нинішньої Зарічанки Чемеровецького району… Згодом переїхав на Київщину, де теж працював у школах, з 1929 року навчався у Київському інституті професійної освіти (колишній Київський університет імені Святого Володимира, нинішній університет імені Т. Г. Шевченка). Бажаючи викладати у вищій школі, він вступив до аспірантури, але, діставши посаду викладача української мови в Медичному інституті та Державних курсах українознавства, аспірантури не закінчив. 1940 року зголосився на педагогічну працю в Північній Буковині, тоді зайнятій радянськими військами. Там і застала його Друга світова війна, звідти знову проліг його шлях у Проскурів, у рідну Копачівку…

134б

На фото: Анатоль Юриняк (Юрій Кошельняк) в США;

Юхим Кошельник-семінарист із сестрами Ганною,  Олександрою (стоїть), Анастасією з донькою Євдокією на руках (майбутньою матір’ю Ольги та Ніни Дзюбів), її чоловіком Андрієм Бугаєнком і їхнім сином Іваном (1916 рік).

    Під час німецької окупації Юхим Кошельник працював начальним редактором газети «Український голос» у м. Проскурів (нині м. Хмельницький), газети “Подолянин” (м. Кам’янець-Подільський).

       Після війни Юхим Кошельник опинився у Сполучених Штатах Америки, багато публікувався у різних газетах і журналах (“Українські вісті”, “Свобода”, “Народна воля”, “Українське життя”, “Український Прометей”, “Овид” та ін.), видав книги “Літературний твір і його автор”, “Творчі компоненти літературного твору”, “Літературні жанри – повісті, поеми і драми”, “Критичним пером”, “Літературознавство”, “Камікадзе падає сам”, “На далеких шляхах”, “Справжня наречена”, “Людям і собі” (поезії) тощо.

     В Україні видавництво “Смолоскип” перевидало першу частину “Літературознавства” Анатоля Юриняка – “Літературні жанри малої форми” (1996 р.). Але він її вже не тримав у руках – помер 23 лютого 1996 року.

  Спадщина Юхима Кошельника (Анатоля Юриняка) повертається в рідне село. Не книгами, бо тут їх не мають, а поки що поодинокими публікаціями, розшуканими по різних періодичних виданнях, дослідженнями його життєвого шляху, архівними документами. Усе це й стало матеріалом для створення в Копачівській сільській бібліотеці музею поки що не дуже відомого односельцям земляка.

       Під час літературної зустрічі, присвяченій 120-річному ювілею Кошельника-Юриняка, про життєвий шлях письменника розповіла завідуюча сільською бібліотекою Світлана Вишнівська.

25396080_1745879732130808_2217541985368184778_n

   Вчителі місцевої школи Галина Сунік і Наталія Бондар прочитали вірші поета.

25443100_1745879125464202_1090106398798812662_n

      Директор Хмельницького обласного літературного музею письменник Василь Горбатюк повідав, як розшукував матеріали про письменника в архівах та бібліотеках.

25550382_1745878155464299_1011935589504514344_n

      Директор Деражнянської центральної районної бібліотеки Юлії Стецюк поділилася планами роботи щодо донесення творів Анатоля Юриняка (Ю. Кошельника) до земляків. Особливо схвальну підтримку одержав її задум про видання книги з біографією та творами письменника.

25508204_1745879495464165_2168036105570476232_n


Під знаком 2017 року

   2017 рік виявився досить плідним для Хмельницького обласного літературного музею. Різнотематичні музейні уроки, екскурсії, зустрічі з письменниками, наради, семінари, творчі конкурси для молоді, відвідування малих батьківщин митців, яких сьогодні, на жаль, уже немає з нами, встановлення та підтримка зв’язків із закордонними авторами, видання книг місцевих словотворців – все це та багато чого іншого відбувалося упродовж дванадцяти місяців.

     Ще раз підсумувати усе проведене, пригадати те, що залишило приємні спогади у році, що минає, розповісти про свої досягнення мали можливість працівники музею та письменники, які зібралися в закладі культури.

      – Рік познайомив нас із багатьма прекрасними людьми, які сьогодні вже стали нашими друзями, – відзначила заступник директора закладу Людмила Данилюк, яка вела захід. – Ось, наприклад, Міхась Скобла – письменник та дослідник літератури з Білорусі; Володимир Білінський – історик, автор відомих книг «Москва Ординська», «Країна Моксель, або Московія», «Україна-Русь», родом із станції Дунаївці; Микола Білокопитов і Вікторія Сироватко із Запоріжжя, котрі брали участь у літературному фестивалі «Зернослово», що проводився на Білогірщині, та багато інших.

      Присутні на святі підбиття підсумків ще раз розповіли про нововидані книги (П. Маліш «Безкровний серпень», В. Мацько «Українська література: людина-світ-час», В. Горбатюк «Кринична вода», А. Ненцінський «А за річкою – Руда», М. Мачківський «З рідної хати», М. Цимбалюк «Протокольний нокдаун», Л. Весела «Між ріками і Богом», Н. Шмурікова-Гаврилюк «Кобзареві квіти»), декламували свою поезію, уривки із драматичних та дитячих творів (В. Міхалевський, Н. Шмурікова-Гаврилюк). Немало подільських авторів цьогоріч отримали премії чи державні відзнаки, про що теж охоче поділилися, зокрема, В. Мацько розповів про свій творчий ужинок (всеукраїнська премія ім. І. Огієнка та міська – ім. Б. Хмельницького), В. Горбатюк (всеукраїнська премія «Благовіст»), М. Цимбалюк (міська премія ім. Б. Хмельницького), М. Мачківський став лауреатом конкурсу «Українська мова – мова єднання в Одесі  та ін.

PC210206

PC210203

PC210213

PC210194

PC210207

      На заході виступили претенденти до Національної спілки письменників України Артур Закордонець та Оксана Скоц.

PC210215

PC210210

    Людмила Миколаївна також коротко охарактеризувала найбільші зимові свята, які вже відзначили українці – Андрія, Св. Миколая, Катерини, Варвари. Аби ще раз пройнятися їхнім відлунням, вокальна група «Музея» виконала ряд новорічно-різдвяних пісень.

PC210199

      У теплій  атмосфері промайнула двогодинна зустріч, як одна мить.

PC210197 PC210231 PC210233


Подорож на Буковину

       25075094_1732226373494777_8353330621139729203_o

        Пошукам матеріалів про письменників-земляків присвятив поїздку на Буковину директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк. Адже тут свого часу жили і працювали вихідці з Хмельниччини Юхим Кошельник (літературний псевдонім Анатоль Юриняк), Володимир Бабляк, Віктор Зубар, Віктор Кушнір, Іван Гришин-Грищук, Михайло Крилатий, поет-пісняр Микола Кутень, фольклорист Іван Безручко…

         У селі Берегомет поблизу Вижниці в 1940-1941 роках працював учителем Харитон Бородай (літературний псевдонім Ярема Байрак). Його життєва дорога поєднала Полтавщину, звідки він родом, Буковину, а також Хмельниччину. Адже в 1942-1944 роках він жив і працював у газеті «Подолянин» в Кам’янці-Подільському. Тому постать цього письменника, його романтичне кохання з місцевою вчителькою Мирославою Копачук і трагічна загибель у Румунії (1944 р.), його поетична і прозова творчість (збірка «Стривожені зорі») посідали особливе місце в розмовах з Василем Горбатюком під час зустрічей у Вижницькій районній та Берегометській сільській бібліотеках.

       З цікавістю учасники зустрічей знайомилися і з творчістю самого Василя Горбатюка – автора півтора десятка книг прози, члена Національної спілки письменників України, поєднанням його творчої праці з обов’язками директора літературного музею

25075035_1732226773494737_5570721752421359809_o 25075123_1732226946828053_360315796286657038_o

25151846_1732227073494707_8383888710595260337_n

 25300006_1732228553494559_4490316254043541295_o 25311039_1732228420161239_9017467134151859288_o 25352278_1732227120161369_1600192707094679702_o


15 Х 4

      Науково-популярний лекторий 15х4 відбувся у Хмельницькому обласному літературному музеї. Це був передноворічний захід з більш легкими та розважальними лекціями ніж зазвичай, присвячений мультсеріалам, героям мультфільмів та коміксів.

1. 15 хвилин про мультсеріал South Park – Світлана Баранова
2. 15 хвилин про мультсеріал Rick and Morty – Микола Палига
3. 15 хвилин про мультфільм “Жив був пес” – Олександр Ковтун
4. 15 хвилин про супергероїв коміксів – Айя Свідерська

анеаени-1анегакнмени-1верени-1 5454и-1

Що таке 15х4?

     15х4 – це рух молодих вчених і популяризаторів науки. Вони хочуть, щоб люди виступали і ділилися знаннями.

       15х4 – це формат відкритих науково-популярних лекторіїв. Їх заходи – 4 доповіді по 15 хвилин на різні теми. Після кожного виступу слухачі мають можливість обговорити з доповідачем цікаві для них питання. Між 2 і 3 лекціями – пауза для спілкування і чаювання.

       Всі заходи безкоштовні, організовуються і проводяться волонтерами. Всі лекції записуються і публікуються на офіційному YouTube-каналі спільноти і сайті 15х4.org

Основна мета руху –

популяризація наукових знань задля підвищення загальної освіченості суспільства.

Завдання:

    1) Сформувати спільноту людей, яких об’єднує інтерес до науки, бажання ділитися своїми знаннями засобом просвітницьких лекторіїв.

       2) Створити платформу, де кожен бажаючий зможе донести та отримати наукові знання та ідеї у популярній захоплюючій формі, розвинути навички публічних виступів.

      3) Актуалізувати проблеми сучасного суспільства в контексті наукового дискурсу

    4) Утвердити авторитет наукових знань, на противагу поширеним в суспільстві ненауковим або псевдонауковим уявленням про навколишню дійсність.

   5) Створити можливості для продуктивного і здорового дозвілля молоді у Хмельницькому.

Як стати лектором?

      Лекторій відкритий для всіх – незалежно від наукового ступеня та досвіду читання лекцій. Працювати з тими, хто раніше не виступав – одна з головних місій проекту.

      Перед івентами збираються на репетиції. Це потрібно, щоб доповідь і презентація були кращими, коротшими і цікавішими. Також на репетиціях можна порадитися, як скоригувати тему або взяти більше часу на підготовку.

Як стати волонтером?

    Лекторії 15х4 робляться силами волонтерів – лекторів, організаторів, техпідтримки. Якщо ти вмієш знімати і монтувати відео, фотографувати, вести сторінки в соцмережах, писати тексти, організовувати події, легко спілкуєшся з новими людьми і просто хочеш  допомогти – пиши сюди:

15х4khm@gmail.com або дзвони:

0687333697 (Дмитро).