Ми – українці, ми – європейці!!!

Ми – українці, ми – європейці,

або Як молодь Хмельницького відзначала День Європи у літературному музеї

 ZnDqsP0j2r8

     У рамках проведення Днів Європи в Україні в Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася літературно-мистецька акція «Ми українці – ми європейці». 12 травня творча молодь міста вкотре зібралася в стінах закладу, аби поділитися своїми новими творчими напрацюваннями, представити на розсуд слухача свої поезії. З уст юних юнаків і дівчат злітали заримовані у строфи думки-погляди, якими вони бачать світ у всій його красі. В їхній уяві щодня він набирає нових ознак, перетворюючи реальність у щось колоритне, небуденне, вище.

7_2yD38IgGg-a4NNMsItyY

      Серед присутніх були автори-початківці, поети, перші книги котрих уже давно радують читачів цікавими метафорами, епітетами, неологізмами. А керували творчим процесом комунікабельні, дотепні і вкрай неординарні словотворці Микола Палига і Тетяна Бобик, більш відома як Леді Бо.

6n11O7dmrVE

    Перша частина акції дала можливість усім бажаючим прочитати улюблені вірші, заглянути у свій внутрішній дивокрай, де згуртувалися найрізноманітніші почуття – радості, смутку, хвилювання, щастя. Романтичні, бентежні, мрійливі, ніжні, навіть, можна сказати, повітряні вірші звучали того світлого травневого дня у музеї. Молоді поети не боялися демонструвати свою творчість перед аудиторією, адже знали, що навіть якщо у їхніх творах і будуть деякі огріхи, їх за це не засудять, а, навпаки, дадуть пораду, допоможуть виправити, скажімо, неточність рядка чи більш лаконічно обгрунтують думку. Бурхливими аплодисментами зустрічали на сцені Кшисю Федорович, Аліну Ясинецьку, Яну Боднарчук (Світлу), Анну Новак, Микиту Боднара, Миколу Журавльова, Альону Лісничу та інших.

bRQyzfa8lkw                   dJjTl3q-iZA

VlHFO5MPhUsE7zP0rujakc

      Також присутні мали можливість насолодитися колоритно-спокусливим словом Тетяни Бобик та філософським – Миколи Палиги.

      Потім була музична частина. Максим Чабан і Василь Бексяк, граючи на гітарі та виконуючи українські пісні, а також пісні у перекладах з інших мов, приємно зворушили публіку. В одному часі і в одному просторі перед присутніми постали різні національності, різні країни зі своїм менталітетом, образом життя, зі своїми цінностями.

      Після музичної «розрядки» молодь поринула у «5-хвилинку». Саме стільки часу виділялося на обговорення творчості улюбленого європейського письменника, чиї книги навчають, спонукають на хороші вчинки, дають можливість пізнати життя. Про кого тільки не розповідали – Зигмунд Фрейд, Рей Бредбері, Джон Бойн, Роберт Бернс та інші. Кожний виступ заслуговував гучних оплесків, на що того вечора не скупився ніхто.

     Наприкінці заходу головний зберігач фондів літературного музею Валентина Боневич подякувала молоді за теплу й доброзичливу атмосферу, яка панувала у залі і підтримувала дух творчості. За її словами, ця зустріч була дуже корисною і повчальною, адже дала змогу кожному молодому автору заявити про себе, показати свій талант, а також стати на крок ближче до Європи, куди ми усі так прагнемо.



«Західна Європа і Україна: мистецькі паралелі і меридіани»

     es (1)

    У рамках відзначення днів Європи у Хмельницькому обласному літературному музеї відбулося засідання «круглого столу» «Західна Європа і Україна: мистецькі паралелі і меридіани».

      «Круглий стіл» мав декілька сторінок. Так, завідуюча відділом експозиційної роботи обласного художнього музею Марія Фролова розповіла про європейські традиції у творчості представників Львівської живописної школи (на прикладі творів з музейної колекції).

20170512_114419

    «Крила натхнення Юзефа Ігнаци Крашевського» – так називався виступ директора обласного літературного  музею Василя Горбатюка. У ньому йшлося про творчий та життєвий шлях польського письменника ХІХ століття, який  майже десять років мешкав у селі Киселі нинішнього Старокостянтинівського району, написав тут низку творів, у яких розповів про тогочасне життя українських селян.

20170512_115444

       Тему продовжив директор Державного історико-культурного заповідника «Самчики» Богдан Пажимський. Він повів мову про минуле, сучасне та майбутнє колишнього маєтку Юзефа Ігнаци Крашевського в Киселях, який нині, вже кілька років, перебуває фактично в бездоглядному стані. У своєму підсумковому рішенні учасники засідання «круглого столу» зазначили про необхідність не лише збереження цієї пам’ятки історії й культури, але й перетворення її в діючий заклад у сфері літературознавства рідного краю.

20170512_120608


Максим Рильський “знову” на Хмельниччині!!!

         У Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася зустріч із головою родинного Фонду Максима Рильського, його внуком-тезкою, також Максимом Рильським.

IMG_0619

        Дослідник творчості свого діда завітав на Хмельниччину, аби оголосити про проведення чергового Всеукраїнського поетичного конкурсу «Троянди і виноград».

      Цьогоріч уже вчетверте (перші три конкурси відбулися в 2006, 2008 та в 2012 роках) аматори художнього слова пропонуватимуть свою творчість на розгляд журі, серед відомі поети, літературознавці, такі як Іван Драч, Микола Луків, Вікторія Колесник, Максим Рильський та інші.

      – Хмельницький став другим містом після Києва, куди я приїхав із оголошенням конкурсу, адже знаю, що тут є дуже талановиті поети, твори яких зачіпають «за живе», – зауважив Максим Георгійович.

   І справді, наші поетеси, уже члени Національної спілки письменників України, Олена Ткачук  і Ольга Остапчук з Дунаєвець є лауреатами цього поетичного конкурсу. Ще один переможець – Анатолій Сєров – проживає у селі Явтухи Деражнянського району.

     – «Троянди і виноград» – це конкурс для найширших верств населення (від 10 років й старших). Він ставить за мету відкрити дарування людини, яка, можливо, пише тільки для себе, – зауважив Максим Рильський.

     IMG_0604

IMG_0614

      Дослідник творчості відомого поета навів статистику, з якої присутні у залі письменники, представники місцевих ЗМІ дізналися, що найактивніше до поетичного вернісажу за ці роки долучалася учнівська молодь – школярі, студенти, після них ідуть освітяни – вчителі, викладачі, далі – журналісти. Цікаво, що серед конкурсантів були й медики, бухгалтери, архітектори. Тобто, поетичне слово доступне людям різних професій.

       Під час зустрічі присутні розповідали про свої наукові та літературознавчі дослідження творчості Максима Тадейовича Рильського. Зокрема, директор музею Василь Горбатюк повідав про те, працюючи в одному з київських архівів, натрапив на досі невідомий вірш поета… Згодом він опублікував цей вірш у газеті «Літературна Україна». Нині поетичний твір часто використовують у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського.

18452732_10212788107081514_390341481_o

   Про проведення студентської науково-практичної конференції в Хмельницькій гуманітарній-педагогічній академії, приуроченої творчості Максима Рильського, розповів доктор педагогічних наук, професор Віталій Мацько. Він також повідав про свою роботу в архівах, звідки почерпнув чимало цікавої інформації про поета, яку тепер розповідає своїм студентам.

IMG_0611

       Під час зустрічі лауреат конкурсу Ольга Остапчук прочитала свої нові вірші, розповіла про свою участь у поетичному вернісажі, який, на її думку, дає хорошу можливість самовиразитись, виявляє поетичну іскру в людей, які тягнуться до слова, експериментують.

   Максим Георгійович розповів про умови проведення конкурсу. За його словами, цього року передбачено чотири номінації в жанрі лірики: патріотична, філософська, інтимна, пейзажна. Кожний учасник може надіслати один або декілька віршів у друкованому вигляді загальним обсягом до 150 рядків. Усі твори слід надсилати на адресу музею М. Рильського (03039, Київ-39, вул. Максима Рильського, 7, з поміткою «Поетичний вернісаж»). Крайня дата на поштовому штемпелі – 25 вересня. Учасники конкурсу мають визначити та назвати номінацію свого твору, а також надати основні дані про себе: ПІБ, повна адреса, контактний телефон, вік, освіта, місце роботи, посада. Надіслані твори не рецензуватимуться і не повертатимуться.

   Присутні ставили різні запитання внуку великого поета. Максим Георгійович розповідав про цікаві епізоди з життя свого діда.

   Насамкінець зустрічі Максим Рильський подарував літературному музею деякі нові видання творів Максима Тадейовича. Василь Горбатюк же вручив досліднику свою книгу «Слово і меч», в якій розповідається про Павла Богацького, видавця і редактора журналу «Української хати», де свого часу часто публікував свої твори тоді юний Максим Рильський.

   Активну участь в організації презентації конкурсу взяв відомий на Хмельниччині журналіст Павло Хорошенюк.

18427058_10212788108681554_1593893015_o

IMG_0618