“А сотню вже зустріли небеса…”

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

       Три роки минуло з того часу, як відбувся розстріл Майдану. Досі у спогадах очевидців тисячі людей, які «злетілися» в Київ, аби разом, однією силою виступити проти знавіснілого режиму, котрий чорною нагайкою протягнув по спині кожного українця, залишивши добре помітний шрам. Страшно і боляче було спостерігати за тим, як один за одним падали молоді люди, котрі ще декілька хвилин тому складали плани на майбутнє, вірили, що повернуться додому живими і неушкодженими. Не судилося…

       22 лютого в Хмельницькому обласному літературному музеї відбувся літературний вечір пам’яті, присвячений вшануванню пам’яті Героїв Небесної сотні «А сотню вже зустріли небеса».

   Перед тим, як послухати твори поетів, що писалися у ті неспокійні дні, присутні учні Хмельницького спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки та літератори зібралися біля одного із експозиційних комплексів музею, який присвячений тим кривавим подіям і має досить символічну назву «Герої не вмирають… Вони живуть у Пам’яті, у Слові».

16836496_10206485418093703_7478882043897736443_o16903512_10206485424493863_8575868706841350522_o

      Директор установи Василь Горбатюк розповів про творчість кожного представленого в експозиції письменника-подолянина.

16826187_10206485421173780_1485518962778382102_o

16832197_10206485431134029_8606781128875279088_n

     Згодом присутні перейшли в інший зал, де під палахкотіння свічки та звуки метроному хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих на Майдані.

16722420_10206485429773995_8641155158777337509_o

       Аби ще раз нагадати про події 2014-го, було продемонстровано відео «Небесна сотня поіменно». Після цього слово взяв письменник, член обласної організації НСПУ Ростислав Балема. Його філософсько-патріотична лірика дала можливість відчути, що творилося в серці автора, коли він писав до болю глибокі рядки.

16797939_10206485423333834_8310918625503937966_o

   Дні свого перебування на Майдані пригадала поетеса із Старокостянтинова Лідія Ярохно. Працюючи вчителем у місцевій школі, вона час від часу їздила в Київ, де разом з усіма виконувала ту роботу, яку потрібно було виконувати. Разом із Лідією Іванівною на Майдані був її колега, вчитель фізики й астрономії Сергій Бондарчук, який так і не повернувся додому живим. В пам’ять про нього поетеса прочитала вірш «В сузір’ї Небесної Сотні».

16903172_10206485419613741_5583170557158438090_o

     Згодом присутні переглянули відео, яке викликало сльози у кожного, – «Діти Небесної Сотні. Слова тих, чиї батьки загинули на Майдані».

16835730_10206485423173830_6447016581504769310_o16836446_10206485428453962_2319787371300712715_o

      Епізод із поеми «Голоси з останніх меж» прочитав Анатолій Ненцінський.

16797332_10206485423893848_5120378046770950221_o

    Оксана Радушинська є активною учасницею подій сьогодення. Утворивши уже дві мистецькі сотні, вона як волонтер, письменниця, громадський діяч часто їздить на воєнну передову, спілкується з воїнами, дарує їм слово поетичне, пісенне.

16836588_10206485420333759_6014620496168468804_o

    А завершився літературний вечір пам’яті піснею-закликом «Прокидайся», яка наче світлий промінь спалахнула серед захмареного неба, давши заклик до боротьби за волю України, надію на те, що все у нас буде добре.

16836274_10206483212078554_5574817291844061880_o


«Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов»

         Ці рядки із поезії Павла Тичини дали назву вечору поезії кохання, який проникливо-ніжно торкнувся душі кожного присутнього у літературному музеї 14 лютого. Поети, прозаїки, музиканти і просто поціновувачі справжнього мистецтва завітали у заклад, аби ще раз віддати данину любові – справжній, щирій, незабутній. З вітальним словом до гостей звернувся директор музею Василь Горбатюк. Він наголосив на тому, що у нашому житті любов – понад усе. Це світле почуття надихає кожного з нас на звершення хороших справ, дає стимул працювати далі, вірити у завтрашній день.

DSCN1332

            Під час вечора звучали історії кохання з життя Лесі Українки, Анни Ахматової, а також кожен із охочих міг розповісти свою історію, яка вкарбувалася в пам’яті світлим променем або ж стала зів’ялою квіткою.

     Музична композиція у виконанні тріо студентів відділу оркестрових струнних інструментів Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби (художній керівник О. С. Гут) Ірини Ковальської, Катерини Грибкової та Наталії Кукури та натхненні слова їх викладача Надії Петрівни Варавкіної-Тарасової ще більше надихнули присутніх на відвертість, ліризм, бажання поділитися сокровенним. Частинку душі у кожний свій виступ вкладали відомий на Поділлі бард Леонід Мазур та баяніст Олег Борисов. Присутні мали можливість вкотре насолодитися співом вокальної групи «Музея» (керівник Анжела Махмутова).

DSCN1309

DSCN1314

DSCN1349

          І звичайно ж, по-особливому ніжно звучала поезія Анатолія Ненцінського, Ніни Шмурікової-Гаврилюк, Михайла Цимбалюка, Віталія Міхалевського. У формі вікторин та естафет відбулися своєрідні конкурси на знання поезії сучасних авторів та українських пісень, які проводили працівники музею Валентина Боневич та Альона Ліснича.

DSCN1320

DSCN1325    DSCN1338