Фонди

    Обласний літературний музей почав діяти з 1 березня 2006 року після виділення зі складу обласного краєзнавчого музею та злиття в самостійний заклад культури музею письменника О. Купріна та літераторів Хмельниччини і літературно-меморіального музею Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району).
     В експозицію та фонди новоствореного обласного літературного музею від музею краєзнавчого перейшли музейні предмети в кількості 3047 основного фонду і  1369 науково-допоміжного.
      Однією з найцінніших є фондова колекція Т.Г. Шевченка. Вона містить у собі чимало факсимільних копій з матеріалів рукописного фонду Інституту літератури Академії Наук України. Це, насамперед, автобіографія, написана Тарасом Григоровичем у 1860 році, розпорядження генерал-губернатора Бібікова, з яким Т.Г. Шевченко 1846 року відвідав Поділля і Волинь із завданням Археографічної комісії, прохання поета від 1858 року на видання книг «Кобзар» і «Гайдамаки» та інші  матеріали.
     До цієї ж колекції ввійшла підбірка «Кобзарів» різного часу й місця видання, книжки з творами Т.Г. Шевченка і творами про нього, сувеніри виробництва Полонського заводу художньої кераміки, вишивки, виконані майстринями, портрет Шевченка заслуженого художника України Михайла Андрійчука та картини із Шевченкіани цього художника-подолянина. Тепер фондова колекція щорічно доповнюється новими музейними предметами. Зокрема, в експозицію поміщено копії знайдених в обласному архіві документів щодо Петра Чуйкевича – вчителя чоловічої гімназії Кам’янця-Подільського, який записав  до альбому Т.Г. Шевченка три народних пісні.
    Цікава своїми матеріалами і фондова колекція Лесі Українки. Головним предметом колекції є портрет поетеси, виконаний Михайлом Андрійчуком в 1993 році.
     У фонді зібрана цікава фотоколекція. Звертає на себе увагу фото 1904 року. На світлині зафіксована група відпочиваючих кумисо-лікувального закладу міста Славути, серед яких Леся Українка і Климент Квітка.
    В музеї зберігаються факсимільні копії з рукописного фонду Лесі Українки. Цікавим є автограф циклу віршів «Подорож до моря» (1888 р.) з присвятою Поділлю.
    З меморіальних колекцій особливо виділяється фонд Костя Гордієнка, видатного майстра української прози, уродженця села Микитинці Ярмолинецького району. До колекції ввійшов майже весь архів письменника: цікава фотопідбірка, періодика із його статтями, його книги, рукописи, неопубліковані матеріали. Значною є коллекція листів від письменників України, а також від початківців, багатьом з яких Кость Олексійович допоміг, спрямував їхній творчий шлях.
     Досить багато – до двох сотень одиниць – фронтових листів перебуває у меморіальному фонді поета-пісняра Володимира Самійловича Семеновського, уродженця села Кривин Славутського району. Історія їх творення, та й самі вони, викликають помітний інтерес у відвідувачів музею.
      Цікавою за складом можна назвати фондово-меморіальну колекцію поета-воїна Володимира Булаєнка, уродженця села Сорокодуби Красилівського району. До неї входять сімейні фотографії, світлини його друзів і знайомих, періодика з матеріалами про Булаєнка, збірки його поезій. Зведений брат поета В. Крачковський передав музеєві рушник, який вишила мати поета Ганна Костянтинівна. Нині він є окрасою експозиційного комплексу Володимира Булаєнка.
     Цінні матеріали передала до музею Лідія Коваленко – вдова письменника Володимира Антоновича Маняка. У фондову колекцію входять фотоматеріали, документи, періодика із статтями  Володимира Маняка і про нього, автографи, записники з нотатками, книги, особисті речі, книги.
     Суттєво укомплектованими є фондові колекції літератури національних меншин. Зокрема, у колекції видатного російського письменника Олександра Івановича Купріна зберігаються не тільки підбірки фотографій із сімейного альбому письменника, копії його рукописів, книги й періодика, але й меблі з київської квартири по вул. Мерингівській, де він мешкав наприкінці ХІХ століття. О.І. Купрін в 1890-1894 рр. служив підпоручиком у 46-му Дніпровському піхотному полку, розквартированому в м. Проскурів.
     Фонд польської літератури сформовано з музейних предметів, переданих бібліотекою Ягеллонського університету міста Кракова і національною бібліотекою міста Варшави, при сприянні польського обласного культосвітнього товариства. Це фотопідбірки, копії листів, твори письменників Юзефа-Ігнація Крашевського, Северина Гощинського, Юзефа Корженьовського, Адама Міцкевича, Генрика Сенкевича і багатьох інших польських митців кінця ХІХ і початку ХХ століть.
    З березня 2006 року, здобувши статус окремого закладу, музей значною мірою пожвавив свою роботу з формування фондів. Насамперед, значного поштовху дістала пошукова і науково-дослідницька робота в нових напрямах і закладах. Колектив музею активізував свою діяльність в наукових бібліотеках – імені В. Вернадського (м. Київ), імені В. Стефаника (м. Львів), імені Олега Ольжича (м. Київ), відділ рідкісних видань бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету, в архівах – обласному та Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (м. Київ), рукописному відділі Інституту літератури АН України. Налагоджено листування з письменниками української діаспори та їхніми родичами (Канада, США, Австралія, Румунія).
     У фонди музею був переданий архів письменника Володимира Бабляка, уродженця с. Великий Жванчик Дунаєвецького району. В ньому зібрані книги й періодичні видання з творами прозаїка, критичні й дослідницькі статті та спогади про нього, листування, матеріали художника Сергія Кукурузи, який підтримував дружні зв’язки із земляком.
     Досить чисельним за кількістю матеріалів є архів письменника Миколи Скорського. Це багато періодичних видань, фотоматеріали, рукописи, робочі записи, нотатки письменника.
      Понад тисячу предметів має фонд письменника-байкаря Микити Павловича Годованця, створений завдяки дарункам його сина Анатолія Микитовича. У музеї діє експозиційний комплекс, який унаочнює робоче місце письменника М. Годованця. Тут представлені його особисті речі, зокрема, друкарська машинка, настільна лампа, ваза для квітів, радіорепродуктор, а також книги, періодичні видання, рукописи. Крім того, син письменника передав музею багатющий епістолярій Микити Павловича, багато інших цікавих документів. Усе це з часом буде опрацьовано, досліджено, усе знайде гідне місце в експозиції, в публікаціях, виставках музею.
    Сформовано, хоч і не багаті кількісно, зате значні за своєю історичною вагою, колекції матеріалів про письменників, які в роки тоталітарного режиму були репресовані. Тут можна назвати імена Валер’яна Поліщука, Володимира Свідзінського, Юхима Філя, Андрія Розенкранца, Сави Божка, Івна Дніпровського та інших.
   Внаслідок зв’язків з українською діаспорою останнім часом обласний літературний музей значно поповнився матеріалами, які відбивають літературний процес поза межами України, участь у ньому наших земляків.
     Досить вагомою є колекція письменника Олександера Смотрича, родом з Кам’янця-Подільського, який нині проживає в Канаді. Надзвичайну цікавість викликають його книги, часописи з оповіданнями й поезіями.
       Архів письменника Яреми Байрака (справжнє прізвище Харитон Бородай) передав його син Остап Шандро-Бородай, який мешкає у Румунії. Фотоматеріали, рукописи, особисті речі – все це має неабияку цінність.
     Чимало матеріалів мають і колекції письменників Григорія Костюка, Анатоля Юриняка (Юхима Кошельника), які жили і творили літературу в США. Час від часу поповнюється і колекція Павла Богацького – книги, рукописи, документи, спогади надсилає до музею з Аргентини син письменника Левко Богацький.
   Робота зі створення, наповнення колекцій обласного літературного музею триває. Йде пошук, дослідження, здійснюються публікації, проводяться екскурсії, літературно-музейні уроки, демонструються виставки…