Письменники Хмельниччини

Петро МАЛІШ

DSCN1610

      Ма́ліш Петро́ Іва́нович народився 27 січня 1953 р. у с. Меде́ничі Дрогобицького району Львівської області. Прозаїк, публіцист. Член Національної спілки письменників України з 2014 року. Лауреат премій: «За подвижництво у державотворенні» ім. Якова Гальчевського (2004), міської літературної ім. Богдана Хмельницького (2007), регіональної «Скарби землі Болохівської» (2010), Хмельницької міської премії ім. Миколи Орловського (2011), обласної премії ім. Дмитра Прилюка за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики (2015). Нагороджений медаллю «Будівничий України» (2001) Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Золотою медаллю української журналістики (2014). Освіта – вища. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, факультет журналістики (1979). Творчий шлях розпочав у хмельницькій обласній молодіжній газеті «Корчагінець», працюючи кореспондентом, завідувачем відділу, відповідальним секретарем. Із 1983 до 1990 рр. – редактор часопису. В наступні два роки – заступник редактора новоствореної міської газети «Вільне слово», впродовж 1993-1998 рр. – редактор обласних педагогічних видань: газети «Майбуття» та журналу «Педагогічний вісник». Опісля – власкор всеукраїнського видання «Високий Замок» у Хмельницькій області, заступник редактора обласної газети «Подільський кур’єр», завідувач відділу моралі та права у часописі «Подільські вісті». Першу новелу опубліковано у газеті «Корчагінець», № 34, 1980 року.

        Творчий доробок умовно можна поділити на три блоки.

         Перший – казки та оповідання для дітей:

  • «Сиділа високо крикуха». – Хмельницький: Поділля, 1995. – 16 с.
  • «Зерно для хом’ячків». – Хмельницький: Вид. Цюпак, 2008. – 12 с.
  • «Чому вовк без сорочки». – Городок: Бедрихів край, 2008. – 72с.
  • «Як комар збирав нектар». – Хмельницький: Вид. Цюпак, 2010. – 12 с.

           Блок другий – проза:

  • «Печаль месника: історична повість у новелах-легендах». – Хмельницька міська друкарня, 1996. – 148 с.
  • «Осічка». – Хмельницький: Вид. Цюпак, 2006. – 76 с.
  • Третій блок – документально-публіцистичні твори:
  • «На зламі». – Львівська обласна книжкова друкарня, 2006. – 280 с.
  • «Розгул червоного диявола». – Хмельницький: Інтрада, 2008. – 422 с.
  • «Розгул диявола триває». – Хмельницький: Інтрада, 2011. – 336 с.
  • «СТАЛІНо́їди». – Хмельницький: Інтрада, 2013. – 400 с.

     У трьох історико-публіцистичних книгах розкрито Великий терор на Хмельниччині, людиноненависницьку суть сталінізму та комуністичної системи. Видання отримали схвальні відгуки у місцевій та всеукраїнській пресі, замовлялися українцями з Прибалтики, Росії, Білорусі.


Василь ГОРБАТЮК

DSC_0009 (2)

 

     Горбатюк Василь Іванович народився  1 січня 1956 року в с. Гнатівці Хмельницького району.

      Закінчивши Гнатовецьку середню школу, навчався у Чорноострівському профтехучилищі, служив в армії. Працював токарем на Хмельницькому заводі тракторних агрегатів, бібліотекарем у рідному селі.

  Після закінчення філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1977-1981 рр.) — на журналістській роботі.  З 1990 до 2000 року — редактор Хмельницької обласної молодіжної газети “Ровесник”. 2000 – 2005 рр. — відповідальний секретар обласної організації Національної Cпілки журналістів України. З 1 березня 2006 р. – директор Хмельницького обласного літературного музею. В лютому 2010 року обраний головою обласної організації НСПУ.

     Член Спілки письменників України з 1984 року.

    Автор збірок оповідань та повістей “Ясен-дерево” (К., 1983), «Безголов’я» (К.-П., 2008), «Птиці над нами» (2016), художньо-документальної прози “Тенета 30-х” (Хм., 2003), краєзнавчих нарисів “Місцеве самоврядування Хмельниччини. Деражнянський район” (у співавторстві) (Хм., 2003), документальних книг „За тебе, свята Україно” (у співавторстві) (Чернівці, 2006), «З-під трави забуття» (Хм., 2011), романів «Кручі» (К.-П., 2008), «Ще настане ваша пора» (Хм., 2012), «Слово і меч» (К., 2013), книг для дітей “Золоті кораблі” (К., 1986), “Бігли коні” (Хм., 1996), “Де починається Гольфстрім” (Хм., 2000), “Ласощі для білочки” (Хм., 2002), «Хто перший?» (Городок на Хмельниччині, 2011).

     Лауреат літературних премій – Хмельницької міської імені Богдана Хмельницького (2001), обласних — імені Микити Годованця (2004), імені Григорія Костюка (2005), імені Дмитра Прилюка (2016), регіональних премій «Скарби землі Болохівської» (2008), імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2010), Всеукраїнської – імені Тодося Осьмачки (2015), Міжнародної премії імені Івана Кошелівця (2012).


Анатолій НЕНЦІНСЬКИЙ

DSCN1602

 

     Ненцінський Анатолій Йосипович народився 20 липня 1944 року в с. Веснянка Старокостянтинівського району. Дитинство і юність минули в с. Красносілка того ж району. Закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (1969).

        Працював у редакціях районних газет у Старокостянтинові та Кам’янці-Подільському, був відповідальним секретарем, заступником редактора обласної газети «Подільські вісті». Заслужений журналіст України.

          Член Національної Спілки письменників України з 1979 року.

      Автор книг «Вірність» (1975), «Передчуття польоту» (1980), «Атакуючий ряд» (1984), «Комаргород» (1992), «Весталка» (1994), «Закон руки» (1997), «Це не ваше тіло!» (2000), «Шкереберть з перевертом» (2007), “Полиновий плин” (2009), «Голоси з останніх меж» (2014), збірки для дітей «руки виросли в пенька» (2015).

     Лауреат обласних літературних премій імені Володимира Булаєнка, імені Микити Годованця та Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького.


Віктор ГОНЧАРУК

100_1957=

     Гончарук Віктор Олександрович народився 2 березня 1954 року в селищі Гуково Зверевського району Ростовської області (Російська Федерація). Виріс у селищі Сахкамінь Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Служив у війську, працював інженером-маркшейдером, кореспондентом міської газети «Дзержинский шахтер» на Донеччині, редактором багатотиражної газети Кам’янець-Подільського педінституту.

      В 1982 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім.     Т. Г. Шевченка. Живе в смт Чемерівці, працює в редакції районної газети «Нове життя».

       Опублікував книжки поезій «Літо спілих суниць» (1991), «Запали свічку» (1993), «Чорне яблуко» (1995), «До калини серцем пригорнусь», «Лети, фантазіє одвічна!», «Народження раба», «Три місяці красного літа» (1998), «Батьків годинник», «Холодний попіл» (1999), «Диво золоте і неповторне» (2000), «Музика дороги», «Симфонія лісу» (2001), «Іменини дощу», «Пам’ятник душі» (2002), «Добридень, Українонько моя!» (2003), «Ікона сонця» (2004), «Гніздо без пташки», «Яка гарна земля!» (2005), «Поцілунок калини» (2006), «Мелодія білих твоїх каблучків…», «Азбука долі» (2007), «День у смокінгу», «Весілля свічки», «Свято журавлів», «Я до сльози твоєї, мамо, не доріс…» (2008), «Чотиривірші», «Слуга землі», «Сад сопілок»,  «Королева ночі», «Чужа», «Де моляться мої лелеки» (2009), «Відлуння ХХ століття (Поезії 1974-2000 років)» (2011), «Пролісок ХХІ століття. Поезії 2001-2010 років» (2011), «Уроки правди» (2011) «Зелені сніги» (2012), оповідань і гуморесок «Фіалочка» (2000), «Гастролерка» (2006), «Білочка» (2007), художньо-публіцистичних роздумів «Доброта» (2003), «Бо ти на землі – людина!» (2005), віршів для дошкільнят «Є у мене парасоля» (2003), «Я уже велика стала» (2005), «Віталько» (2006), «Їжачок танцює гопачок» (2008).

      Член Національної Спілки письменників України з 1999 року.

       Лауреат обласної літературної премії імені Микити Годованця 2012 року.


Віталій Міхалевський

DSCN3719

     Міхале́вський Віта́лій Цеза́рійович народився 3 листопада 1961 року в селі Подільське (Привороття) Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

       Поет, член Національної спілки письменників України з квітня 2014 року.

        Кандидат фізико-математичних наук (1997), доцент (2006).

    Освіта – вища. Закінчив у 1984 році математичний факультет Чернівецького ордена Трудового Червоного Прапора державного університету.

       Лауреат міської премії ім. Богдана Хмельницького в галузі літературної діяльності  (2006, Хмельницька міська рада) та обласної премії ім. Тараса Шевченка (2015, Хмельницька обласна державна адміністрація).

    Проходив офіцерську службу в Прикарпатському військовому окрузі (1984-1986), двадцять шість років працював у сфері інформаційних технологій в галузі зв’язку (1986-2012) – інженером-програмістом, начальником відділу, заступником начальника Центру інформаційних технологій та технічного забезпечення Хмельницької філії ПАТ «Укртелеком». З вересня 1998 року до теперішнього часу – доцент кафедри інформаційних технологій проектування Хмельницького національного університету.

     Перші дописи на теми шкільного життя опубліковані у 1978 році в Кам’янець-Подільській районній газеті «Прапор Жовтня» (нині – «Край Кам’янецький”), перша добірка поезій – у червні 2003 в художньо-публіцистичному альманасі «Творче Поділля. Ювілей» (м.Хмельницький: вид. НВП «Евріка» ТОВ).

       Автор книг: “Я жду весну” (2003), “Крапелина вина, або Уроки української” (2005), “Година пік, або Твір на власну тему” (2006), “Місце під сонцем” (2006), “Невиправний романтик, або Як я провів літо” (2011), “Соло на трубі: Аудіофайли” (2011), “Перші черешні” (2012), “Яблука райські” (2013), “Цукерково-букетні вірші” (2015).

      Тематика творів носить переважно ліричний характер. Філософські та інтимні роздуми ліричного героя, національний колорит поезій свідчать про високий патріотизм почуттів автора.


Володимир КРИВЕГА

 

100_1991=

      Кривега Володимир Ілліч народився 7 листопада 1946 року в с. Пеньківці Волочиського району.

     В 1965 році закінчив Житомирський технікум землевпорядкування і за направленням працював у Таджикистані. З 1965 по 1968 рік служив у війську. У 1985 році закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, а в 2006 році – Національний університет «Львівська політехніка».

      Працював топографом, землевпорядником в проектних організаціях м. Хмельницький. З 1999 року – пенсіонер.

        Член Національної Спілки письменників України з 2005 року.

       Опублікував книжки «Вибрики землемірського Пегаса», «Ще один вибрик землемірського Пегаса», збірки для дітей «Скільки є в Бужка приток», «Лукава білочка», «У селі над Бугом».


Іван ПРОКОФЄВ

IMG_3431

      Прокоф’єв Іван Петрович народився 7 червня 1955 року в селі Загоряни Новоушицького району Хмельницької області.

      Після закінчення Кам’янець-Подільського педагогічного інституту працював учителем у сільських школах, у редакціях газет. Кандидат філологічних наук. Працював доцентом кафедри історії української літератури і компаративістики Кам’янець-Поділського національного університету імені Івана Огієнка.

        Член Національної спілки письменників України.

        Автор поетичних збірок «Відблиски» (1998), «Підводне сяйво» (2004), «Лабіринт» (2009), «Зелений шум» (2012), літературознавчої монографії «Поетика Леоніда Талалая» (2006).

        Лауреат обласних літературних премій імені Микити Годованця (2010), імені Володимира Булаєнка (2013).


Людмила Савчук

Людмила Савчук2

        Савчук Людмила Павлівна народилася 1 жовтня 1935 року в с. Шарівка Ярмолинецького р-ну в сім’ї хліборобів. Закінчила середню школу, займалася самоосвітою.

     Працювала на Хмельницькій міжміській телефонній станції, на Хмельницькому заводі ковальсько-пресового устаткування інженером відділу зовнішньої комплектації.

       Автор книжок для дітей «Кенгуреня» (1969), «Вишенька» (1972), «Йде Яринка» (1976), «Один, два, три» (1989), «Підростай, Іваночку» (1990), «Бігла білка» (2002), «Сестричка», «Галя», «Поспитайте в Гриця» (2003), «Я втомилась», «Треба ділитись» (2004), «Літо, літечко» (2004, 2013), «Котик», «Так і ні», «Ручки-сестрички», «В Україні» (2005), «Абетка» (2007-2010), «Смачний малюнок», «Пори року (Зима, Літо, Осінь, Весна)», «Кого матуся цілувала», «Котикова служба» (2007), «Веселий Їжачок» (2008), «Святкували птахи», «Горобчики» (2008), «Вухо-лапа-хвіст» (2010, колективна), «Котикова колисанка» (2010), «Сміхуни», «Сини» (2011), «Цікава абетка» (2012), «Ходить червень», «Веселі пісеньки» (2013), «Мудра мишка» (2014), «Засріблилась зимонька», «Я – українка» (2015),  «Буль-буль-булі», «Веселий день», «Розгорлався півничок» (2016),

          Член Національної Спілки письменників України з 2006 року.

       Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2010), обласної літературної премії імені Микити Годованця (2013).