Музей Анни Ахматової

     У подільському селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької області знаходиться музей всесвітньо відомого поета Анни Ахматової. Музей було відкрито в 1989 році до 100-річчя з дня народження Анни Ахматової. Розташовано музей в колишньому маєтку її тітки Анни Еразмівни Вакар.

Перший пам'ятник поетесі

     Відвідувачі музею мають можливість якнайглибше познайомитися з творчістю поета Анни Ахматової. Видання її творів початку і середини XX ст., архівні документи, рідкісні фотографії, особисті речі, твори її сучасників допоможуть відвідувачам відчути атмосферу, в якій доводилося жити і творити митцеві.

   Анна Ахматова відвідувала Поділля в 1896, 1906, 1910, 1911, 1912, 1914 роках. Підтвердження  знаходимо в записах її щоденника, віршах.

     Будинок літературно-меморіального музею А. Ахматової розташований на північному схилі пагорба майже на околиці села Слобідка-Шелехівська. Від вулиці до музею веде невеличка алея столітніх каштанів. Ліворуч від музею знаходиться стара вакарівська криниця.

Музей

     За будинком розкинувся яблуневий сад, по краях обсаджений черешнями. Щороку тут усе буяє, квітує, чарує зеленим озером листя і трав.

   Перед музеєм розташувався символічний куточок старого Санкт-Петербургу. У його комплексі – бронзовий бюст Анни Ахматової (художник-скульптор Віктор Зайко, м. Санкт-Петербург), копії двох чавунних лав із м. Пушкіно (колишнє Царське Село біля Санкт-Петербурга), виготовлених за давніми кресленнями, ліхтар з Інженерного мосту, фрагмент ажурної решітки огорожі парапетів Санкт-Петербургських каналів.

Куточок Петербургу

      На старому сільському цвинтарі похована мати Анни Ахматової – Інна Еразмівна Горенко та родина Вакарів: Віктор Модестович й Анна Еразмівна.

Могили матері та родичів А. Ахматової

     Дідусь Анни Ахматової, Еразм Іванович Стогов, працював у Тверській губернії, на Сахаліні, в Симбірську. В 1837 році був переведений до Києва і призначений начальником канцелярії жандармерії при військово-цивільному губернаторові Дмитрові Івановичу Бібікову. В 1851 році вийшов у відставку й оселився в селі Снітівка Летичівського повіту Подільської губернії.

     У Стогова було п’ятеро дочок і син. Дочок він віддав заміж за сусідів по маєтку. Алла вийшла за поміщика села Погоріла, що на Вінниччині. Ще троє дочок вийшли заміж у села поблизу містечка Деражні: Зоя – в Гоголі за поміщика Дем’яновського, Ія – в Літки за поміщика Змунчила, найстаршій дочці Анні, у шлюбі Вакар, батько придбав  дачу в с. Шелехове Деражнянського повіту (в сучасному селі Слобідка-Шелехівська).

      Інна Горенко (дівоче прізвище Стогова – мати Анни Ахматової), проживаючи біля Чорного моря, а потім у Царському Селі коло Санкт-Петербурга, часто із сім’єю гостювала у своїх сестер.

    В експозиції музею представлено речі із маєтку Вакарів, а саме: настінне дзеркало в різбленій дубовій рамі, круглий столик і крісла із вітальні, ікона Божої Матері тощо.1-39

    Тут також експонуються залізне ліжко, яким користувалась мати Анни Ахматової – Інна Еразмівна – з 1925 по 1930 рік. На чільному місці експозиції представлено особисті речі поета: окуляри, чайну чашечку з блюдцем, шарф, намисто (так звані чотки). Поряд гіпсовий зліпок руки Ахматової (скульптор Н. Данько), шмат руди із Норильського рудника, де відбував незаслужену кару політв’язень, син Анни Ахматової Лев Гумільов, шкатулка для перезахоронення капсули із землею з могили Ахматової, стілець із дачного будиночка в Комарово тощо.

Музейні раритети

100_4046

Щороку у музеї відбуваються Ахматовські читання.

 

Адреса музею:

Хмельницька область, Деражнянський район, с. Слобідка-Шелехівська

Музей працює з 9 до 18 години.