Експозиція

Експозиція Хмельницького обласного літературного музею розташована в 3-х залах. Це своєрідний неповторний твір з яскравими сторінками і глибоким змістом. Кожен розділ експозиції – наче книга, в котрій відтворюється літературний образ краю. З документальною достовірністю подаються історико-літературні факти, показано духовне життя багатьох поколінь хмельничан і їхніх предків. Адже край цей – з подільською та волинською частинами – благословив на творчу роботу понад триста письменників, літературознавців, фольклористів, кобзарів – вони тут народилися або свого часу жили, вчились, працювали.

Перший зал музею має назву „Божественне Слово з народних уст”. Експозиція розповідає про усну народну творчість, фольклор, давню писемність, започаткування нової української літератури. Тут представлені матеріали про письменницю і невтомного збирача народної творчості Олену Пчілку, фольклористів Климента Квітку, Андрія Димінського, Юхима Сіцінського, Костянтина Широцького, про подвижницьку діяльність учених і письменників-полемістів Герасима і Мелетія Смотрицьких, про цілий ряд вихованців Кам’янецької духовної семінарії, що залишили помітний слід у розвитку культури, історії, освіти, духовності краю. Також подані матеріали про розвиток в Україні книгодрукування, зокрема, про діяльність Івана Федорова в Острозі, представлено макет друкарського верстата ХУІ ст.

Другий зал іменується „Красо України, Подолля”. Тут розповідається про класиків української літератури, чиї імена пов’язані з сучасною Хмельниччиною: Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Леонід Глібов, Михайло Старицький, Степан Руданський, Анатолій Свидницький…

У другому розділі – „Хмельниччина – колиска творчості різних народів” представлена література національних меншин краю, а саме: російська, польська, єврейська.

Російську літературу в нашому краї розкриває експозиція, присвячена життю і творчості Олександра Купріна. У колишньому Проскурові він, тоді молодий підпоручик, починав свою військову службу в 46-му Дніпровському полку. Життєві враження і події того часу лягли в основу повісті Олександра Купріна „Поєдинок”.

На Поділлі свого часу побували Костянтин Батюшков, Володимир Даль, Лев Толстой, Сергій Сергєєв-Ценський, Михайло Булгаков та інші російські письменники.

З Поділлям і Волинню пов’язані життя і творчість багатьох видатних і відомих письменників польської літератури. Юзеф Ігнацій Крашевський, Генрик Сенкевич, Северин Гощинський, Софія Косак-Щуцька, Йосиф Роллє, Юзеф Корженьовський, Маврицій Гославський — одні з них представлені в експозиції, про інших музейні працівники розшукують, досліджують матеріали.

Чимало єврейських письменників народилося в нашому краї, жили, працювали тут – про них теж розповідається в музейній експозиції. Це, зокрема, Перец Маркіш, Хаїм Бейдер…

Третій експозиційний зал – «Колись історія назве нас час народженням людини» – розповідає про письменників 20-50-х років, поетичне слово шістдесятників, подає літературні портрети наших сучасників. Тут відвідувачі дізнаються про життя і творчість Івана Огієнка, Івана Дніпровського, Володимира Свідзінського, Михайла Драй-Хмари, Панька Педи, Валер’яна Поліщука, Леоніда Лупана, Костя Гордієнка, Володимира Булаєнка, Дмитра Прилюка, Володимира Семеновського, Володимира Маняка, Володимира Ладижця, Володимира Бабляка, Романа Юзви, Івана Іова, Ігоря Римарука, Тодося Осьмачки, Григорія Костюка, Анатоля Юриняка, Яреми Байрака та багатьох-багатьох інших.

У музеї експонується літературно-музична світлиця „Сяйво калини”. Тут створено літературно-меморіальний комплекс поета-байкаря Микити Годованця, експозиційний комплекс, присвячений обласній організації Національної Спілки письменників України. Тут відбуваються зустрічі з письменниками, літературні сторінки, презентації нових видань, тематичні літературно-музичні вечори, обласні поетичні конкурси, експонуються різноманітні тематичні виставки тощо.

Від часу заснування комплектуються в музеї фондові меморіальні колекції письменників Володимира Булаєнка, Микити Годованця, Костя Гордієнка, Дмитра Прилюка, Володимира Маняка та багатьох інших. У музеї зберігається архіви Володимира Бабляка, Миколи Скорського, листи до Костя Гордієнка з 60-х років ХХ століття до останніх днів його життя.